Головна » Новини » 2018 » Січень » 15 РБДТ
Проект «Допоможи собі сам 2»
14.01.2018 | 634 | Лідер | Автор: Глушко В.І.
Мрія поїхати на екскурсію у Львів раз у раз ставала предметом обговорення чи то на засіданні ради, чи то на загальних зборах РУО «Лідер», починаючи з минулого навчального року.

Актив нашої організації недовго міркував, як зібрати кошти для поїздки - результативний досвід весняного ярмаркування дався взнаки! Ми рішили не мудрувати й з назвою проекту, тим паче, що більше 600 грн. у нас залишилося ще відтоді. Тож у листопаді «Допоможи собі сам 2» поетапно стартував. 

Власне сам ярмарок був перенесений на, як ми подумали, сприятливішу для торгу дату, а саме - 24 грудня, день традиційного для Іршави дійства - запалення новорічних вогнів. І ми не помилилися: 1494 грн було зібрано нашими активістами (тими, хто зміг приїхати у вихідний в Іршаву), які власноруч готували смаколики, новорічні листівки, чай і каву. Особливо постаралися лідери Брідської ЗОШ І-ІІІ ст., яких підтримали дирекція і вчителі школи, за що їм велике спасибі!

Ніщо не могло завадити втіленню мрії лідерів, хіба що якісь особисті обставини. Тож одразу після свят, рано-вранці 10 січня ми вирушили до Львова. Дорогою співали колядок. Ще - узгоджували план дій, і допомагала нам у цьому президент Львівського обласного учнівського парламенту - Карина Рудницька. З нею на всеукраїнському форумі лідерів познайомилася наша Марійка Юріна.

Оскільки Карина могла бути нашим гідом лише з 13 години, ми вирішили розпочати своє знайомство з містом Лева з державного історико-культурного музею-заповідника «Личаківський цвинтар» 1786 року відкриття. Це один із найстарших існуючих комунальних цвинтарів Європи.

Сказати, що побачене нас вразило - нічого не сказати! На 86 полях загальною площею 40 га тут розміщені понад 300 тис. поховань (зокрема 24 каплиці-усипальниці заможних родин, понад 2000 гробівців), на могилах встановлено близько 500 скульптур і рельєфів. Разом з екскурсоводом ми пройшлися кількома його полями, на яких поховані видатні особи: українці, поляки, австрійці, вірмени. Ми вклонилися Іванові Франку, Соломії Крушельницькій, Миколові Колессі, Володимиру Івасюкові, Маркіяну Шашкевичу, Станіславові Людкевичу та іншим відомим українцям, які у різні роки прославляли свою землю. Надгробки дуже символічні, виконані видатними скульпторами здебільшого з каменю, бронзи, мармуру.

Попри ранковий мороз і доволі сильний вітер, ми помолися за душі полеглих за свободу України воїнів УПА і загиблих у неоголошеній сучасній російсько-українській війні. Зокрема, на Алеї Героїв шану віддали закатованому у лісі під Києвом Юрію Вербицькому із Небесної сотні, а на Полі почесних поховань - генерал-майору Сергію Кульчицькому.

Від нашої екскурсоводки ми дізналися багато цікавого, упевнена, що деякі відомості їм стануть у нагоді навіть на іспитах. Зовсім не плановану, але важливу зупинку ми зробили у найстарішому (1201 року) храмі св. Івана Хрестителя. Нам пощастило ввійти туди саме у ту хвилину, коли у діючому храмі-музеї був настоятель, який люб’язно розповів його історію. Ми мали змогу тихо помолитися кожен про своє…

Обідня пора вже наближалася, а ми рухалися у напрямку площі Ринок, аби поринути у вир різдвяної ярмарки та інших львівських принад. Та спершу трохи підкріпилися у Макдональдсі.

Біля славнозвісного Оперного театру до нас вже приєдналася Карина, яка із захопленням розповідала про своє місто. Разом з нею і її товаришами по організації Андрієм і Тарасом ми відвідали Будинок кави, майстерню шоколаду, ресторан-кнайпу «Криївка» (правда, туристам дозволяють лише вийти на її вежу).

Незабутнім став для нас підйом на найвищу в Україні 65-метрову вежу ратуші - резиденції Львівської міської ради. Ратуша є пам'яткою архітектури національного значення, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Усім нам було непросто долати 408 сходинок, але кажуть, якщо не піднявся на вежу - вважай, не бачив Львова! Картина, якою милувалися королі, абсолютно не змінилася: з оглядового майданчика перед тобою відкриваються фантастичні краєвиди. До речі, його відкрили лише у 2003 році. 

Нам ще багато чого хотілося побачити, але день згасав, а на ковзанці діти ще не були! Тож о 5 вечора ми переступили поріг гіпермаркету «Ашан». Дві години кожен провів по-своєму: хтось досхочу наковзався, хтось обійшов великі й не дуже торговельні майданчики.

Переповнені вражень, трохи знесилені, ми рушили до рідного краю. Водій пан Василь, якому велике спасибі за щасливе перевезення групи, подбав, аби дорога здалася коротшою, тож дав змогу дітям поспівати. В Іршаві на дітей уже чекали батьки, яким вони показували свої фотографії, та емоційно розповідали про чудовий один день із свого життя. До прикладу, так, як Вадим Турок з Довгого: «З'явилася нова ціль - жити у Львові. Цікавий екстер'єр будинків та європейський затишок». Або Грета Симканинець з Броду: «Я не вперше побувала у чудовому місті Львів. Львів незвичайно затишний. Чистота вулиць вражає. Якщо ви хоч раз відвідали це місто, ви обов'язково повернетесь знову. Він приваблює ексклюзивом архітектури, атмосферою романтики, подихом древньої історії. Хто буде мати можливість, обов'язково відвідайте це чарівне місто».

Дякуємо пані Марині Кузьмі, члену районної батьківської організації, за допомогу в організації і підтримку у поїздці.



Від себе уточню: хто хоче мати можливість, бо має бажання доторкнутися до культурної та історичної спадщини України, обов’язково цю можливість знайде. Та наша група лідерів не сказала Львову «прощавай», а лише «до побачення»
 

рбдт, Глушко, лідер
КОМЕНТАРІ

Також читають: