Головна » Новини » 2013 » Грудень » 3 |
Творчість тривалістю 65 років | |
02.12.2013 | ![]() | |
![]() Слідом за коротким, але змістовно насиченим виступом директора Йолани Юріївни Мельник до слова запрошуються заступник голови райдержадміністрації М.І.Сочка та керуючий справами районної ради Є.А.Свириденко. Як Микола Іванович, так і Євген Анатолійович до вітань додали грамоти, які вручили одним з кращих учасникам навчально-виховного процесу.
Серед гостей, які також тепло привітали колектив, були начальник управління освіти і науки Є.М.Яцканич, керуючий справами міської ради В.Ф.Мимріков, голова райкому профспілки працівників освіти і науки району О.І.Попович, колеги-позашкільники: Марія Рущак, методист «ПАДІЮНу», директори райСЮТ і райСЮТур В.В.Бойко і І.І.Терпай, отець Василь Ігнат.
Та якими б сердечними, щирими не були виступи дорослих, звернуті до колег і вихованців, безкінечною вервечкою вони б перетворили свято у рутину. Як чудово, що цього вдалося уникнути завдяки дитячій безпосередності, щирості, душевній відкритості, а ще тій старанності, що її вкладали в пісні, танці і вірші ті, хто їх із захопленням виконував. Саме такими були всі без винятку виконані дітьми концертні номери, що ними вони перемережали дорослі офіційні виступи.
Дві пари ведучих: Віра Глушко і Юрій Буряс, Тетяна Панющик і Юрій Танько по черзі вводили у цікавий світ творчого життя закладу півтисячну аудиторію залу РБК. Було надзвичайно приємно, що всі керівники гуртків, багато вихованців, учні міських шкіл, колеги-вчителі зі шкіл міста і району, Іршавської ДШМ прийшли на день народження РБДТ.
Серед присутніх були й такі, хто знає заклад ще як Будинок піонерів. Вони ностальгічно поринули в атмосферу піонерських років, і їм у цьому допомагали не лише ведучі, а фото-і відео-матеріали, які впродовж усього свята супроводжували слова зі сцени.
Зал аплодував колишнім працівникам закладу М.М.Січ, Е.В.Токар, які прийшли не самі, а зі своїми учнями: молодшим ансамблем народних інструментів ДШМ і талановитою вокалісткою Анастасією Садварій відповідно. Приємним сюрпризом був виступ вокального ансамблю, до складу якого ввійшли колишні вихованці різних років. А заспівали вони пісню, створену ними спеціально для ювілею закладу. Також піснею тепло вітали свій рідний у минулому заклад сестри Олеся, Оксана і Яна Ломаги.
Хвилиною мовчання було вшановано тих працівників, які відійшли у вічність.
Передаючи надзвичайно піднесену атмосферу цього свята, неможливо утриматися від подяки тим, хто своєю працею, педагогічним талантом, сердечним пломенем огранював і робить це понині дитячу обдарованість у зриму талановитість, хто приносив і приносить славу рідному позашкільному закладу. Організувати такий захід – справа далеко непроста. І лише завдяки тісній творчій співпраці усіх членів колективу, вихованців, виконавців концертних номерів, їх розумінню важливості справи і бажанню зробити справжнє свято не лише для себе, а й для міста і району (заклад же ж районний!) усе вийшло на славу! Високу оцінку режисурі і власне самому заходу дали усі, хто висловлювався після його завершення.
Захопливі слова лунали на адресу оформлення сцени. І тут постаралися не лише працівники установи – світлодіодна панель на заднику, звукова і світлова техніка (а хто на цьому розуміється, то знає, що якість цих складових – 50 відсотків успіху!) – завдяки Юрію Сідору.
А як не назвати тих, хто через життєві обставини давно уже поміняв професію і не зміг приїхати на ювілейні урочистості, але повважав за честь поцінувати і привітати районний Будинок дитячої творчості, чиї сторінки і досі зберігають їх духовне тепло: Оксана Георгієва, Надія Андрела, Наталія Данканич, Наталія Бабинець, Віталія Микита, Наталія Чепура-Звонар, Наталія Овсак, Оксана Попович, Катерина Жупанин, Катерина Меренич, Адальберт Надь. Меценатські дарунки талановитим дітям були отримані і від депутатів районної ради Петра Станка та Івана Бізілі (і це вже не вперше). Усім їм висловлені слова щирої вдячності, адже з коштів, закладених у районному бюджеті для програм з підтримки обдарованих дітей і розвитку позашкільної освіти, передбачених зокрема і для таких заходів, колектив так і не отримав.
Свято, як передзвін – язик дзвону уже давно перестав ударяти в його стінки, а довколишня атмосфера бринить невловимими хвилями, що їх уловлюють тільки добрі душі.
P.S. Пропонуємо переглянути відеозапис концерту.
| |
|
КОМЕНТАРІ | |
| |
|