Головна » Каталог статей » Психологічна служба РБДТ
Соціометрія учнівського колективу
17.12.2015 | 14793 | Психологічна служба | Автор: Танько Ю.Ю.
Учнівський колектив має певну структуру. А.С.Макаренко на основі тривалих спостережень і експериментів дійшов до висновку, що первинний колектив, який не розкладається на підгрупи, повинен складатися з 7-15 чоловік. Тому в класах, де 30 і більше учнів, функціонування колективу як первинного вимагає значної педагогічної роботи. У класі складаються мікрогрупи (3-7 чоловік), об'єднані спільними симпатіями, інтересами, діловими взаєминами. Це об'єктивне явище, і боротись за його викорінення – марна справа. Завданням вчителя/вихователя – уміло спрямовувати вузькогрупові інтереси на загальну користь. Адже розвиток дитини безпосередньо залежить від того, з ким він спілкується, яке коло і характер його спілкування. Поза спілкування формування особистості взагалі неможливо. Саме в процесі комунікування з іншими людьми дитина засвоює загальнолюдський досвід, накопичує знання, оволодіває вміннями і навичками, формує свою свідомість і самоусвідомлення, виробляє переконання, ідеали і т.п. Тільки в процесі спілкування в дитини формуються духовні потреби, моральні і естетичні почуття, складається її характер. 

Тож можна зробити логічний умовивід: психологічний клімат в учнівському колективі та характер комунікативної взаємодії між учнями – важливий фактор формування особистості школяра, наряду з навчанням та сімейним вихованням. Тому необхідно вивчати та аналізувати взаємовідносини між дітьми: їх симпатії та антипатії, мікрогрупи і т.п. 

Саме з вищенаведеною метою з вихованцями гуртків «Художній дизайн» (керівник Штумф Г.М.) і «Витоки» (керівник Поляк Я.В.) було проведено дослідження за допомогою методики «Соціометрія» (Ж.Морено).

Завдання:
  1. Визначити структуру неформальних стосунків малої соціальної групи за критерієм симпатії-антипатії.
  2. Встановити ступінь психологічної сумісності окремих членів групи.
  3. Виявити внутрішньогрупові підсистеми (мікрогрупи) та їх неформальних лідерів.
  4. Визначити напрямки подальшої групової психодіагностичної та корекційної роботи.
Форма проведення: групове дослідження

Щоб отримати повну інформацію про характер міжособистісних стосунків у групі, треба визначити ступінь взаємної симпатії/антипатії її членів. Зважаючи на це, критеріями вибору повинні були питання як позитивні (спрямовані на виявлення симпатії між людьми), так і негативні (спрямовані на виявлення антипатії).

Оскільки міжособистісні стосунки завжди розгортаються у групі на двох рівнях – формальному та неформальному, то досліджувані повинні були здійснити вибір стосовно двох сфер – сфери спільної діяльності та сфери дозвілля.
Групі було задано наступні питання:
  1. З ким би Ви хотіли зробити разом домашнє завдання?
  2. З ким би Ви не хотіли виконувати домашнє завдання?
  3. З ким Ви б хотіли піти на відпочинок (пікнік)?
  4. З ким Ви б не хотіли піти на відпочинок (пікнік)?
Згідно запропонованих питань учні мали вибрати того з ким би хотіли/не хотіли виконати задані дії в першу, другу та третю чергу. Важливо, що претенденти на вибір повинні бути лише з числа присутніх вихованців в конкретний момент – під час проведення дослідження. Після збору первинних даних було здійснено підрахунок виборів кожного учасника і зведено в соціоматрицю. Прізвища та імена учасників дослідження, звичайно ж, не розголошуються з міркувань конфіденційності.

Інтерпретація результатів

Завдяки соціоматриці (сфера діяльності) ми можемо бачити всі вибори учасників. Кольорами позначено взаємні позитивні (синій колір) та негативні (колір червоний). Клітинки, які зафарбовані тим чи іншим кольором на перетині горизонтальних та вертикальних ліній, означають, що учасники вибрали один одного для виконання запропонованої діяльності. Наприклад, ми бачимо вертикальну нумерацію з лівої сторони таблиці – це ті, хто обирають, а горизонтальна нумерація зверху таблиці – ті, кого обирають. Отже, дивимось: №1 (по вертикалі) проводимо поглядом по рядку і бачимо, що зафарбована також клітинка, яка відображає учасника під номером 8. Колір – синій, знак – «+»,- це означає, що учень №1 вибрав учня №8 для виконання домашнього завдання разом. В свою чергу, №8 (по вертикалі) вибрав №1 також здійснення даного виду роботи. Тож ми маємо взаємний «+» вибір. Так само ми можемо простежити взаємно негативні вибори.

Вибори односторонні – клітинки незамальовані з певним знаком («+» чи «-»), який відображає характер вибору. Наприклад, №4 (по вертикалі) вибрав №3 (по горизонталі). Знак – «+», що, ймовірніше, означає симпатію, прихильність в даній ситуації. Однак, №3 не вибрав №4, а вирішив виконувати домашнє завдання разом з №5. Це прямий приклад одностороннього вибору.

Взагалі, аналіз виборів учнів за допомогою соціограми дає нам змогу визначити певні категорії учнів відповідно до їх соціального статус в представленій групі та сфері діяльності. А саме:
  1. “Зірки” особи, що отримали 8 і більше виборів.
  2. “Прийняті”, – 4-7 виборів.
  3. “Неприйняті” 1-3 вибори.
  4. “Ізольовані” – особи, які не отримали жодного вибору.
В даному випадку «зірками» є :
  • №11- беззаперечний лідер: 18 виборів, виборів «-» 18, «+» 0; взаємних «-» 2. Негативний лідер.
  • №15- другий за популярністю: 12 виборів: «+» 10, «-» 2; взаємних «+» 2, взаємних «-» 0. Позитивний лідер.
Для повного аналізу групової динаміки необхідно розроблення соціограми. За допомогою стрілок можна бачити мікрогрупи, які склались на основі виборів, лідерів, та кількість «+» та «-» відношень учнів один до одного.

Нижче наведена таблиця «Соціоматриця» (сфера діяльності).

















Ми чітко можемо бачити, що «ізольованих» дітей немає. Не було також досліджуваних, які відмовились зробити вибір. Є декілька учасників, які не отримали «-» виборів, це №21, 19, 16, 12, 3, 4, 5 та 6. Це, ймовірно, ознака неконфліктності дитини. Але в цьому ряді є ті, в кого лише 1 або 2 вибори, що говорить про її неповне прийняття в групі, інші гуртківці практично не звертають на них уваги.

Також очевидними є мікрогрупи  – гуртківці (в к-ті 3-5 осіб), в яких велика кількість взаємовиборів. Утворення мікрогруп – явище цілком нормальне, яку говорить про утворення мікроспільнот дітей за їх інтересами, симпатіями, вподобаннями і т.п. Але утворення мікрогруп може сприяти також і дестабілізації групової динаміки, тобто рівень загальногрупової згуртованості може знижуватись, що призводить до підвищення конфліктності, зниження ефективності діяльності (як індивідуальної так і групової), збільшення стресорів, що пов’язані з внутрішньогруповою взаємодією учнів. До прикладу, на даній соціограмі ми можемо бачити мікрогрупу, яка склалася з 3 осіб: №3, №4 та №5. Видно позитивні взаємні вибори вихованців(позначені синіми стрілочками).

Доцільно буде визначити індекс загальногрупової згуртованості. Він визначається за наступною формулою:

        Cума nbg
J =  ---------------
        0,5 n (n-1)

Сума nbg – сума взаємних виборів,с 0,5 n (n-1) – число можливих взаємних виборів (кількість членів групи, що приймала участь у дослідженні). Отже,            
          33
J =  --------  = 0.15
       11*21 

Оцінка згуртованості розташовується від 1 до 0 . Чим ближче до 1, тим вище рівень згуртованості групи. Показник доброї згуртованості групи 0,6 – 0,7. В нашому випадку показник індексу залишає бажати кращого. Адже кількість взаємних виборів дуже низька, велика кількість їх різнонаправлені, тобто певний учень вибирає іншого з знаком «+», а той, в свою чергу, не вибирає його,і, можливо, навпаки – вибирає зі знаком «-».

Тому подальша робота буде спрямована на підвищення рівня згуртованості колективу та зменшення прояву негативного лідерства (як у випадку з №11). На стадії розробки знаходиться тренінг «Підвищення групової згуртованості» для покращення мікроклімату в групі. Також розроблені рекомендації керівнику гуртка для покращення стану групової динаміки, виходячи з результатів соціометричного дослідження. Звичайно ж, всі результати дослідження (з більш детальним аналізом) доведено до керівника гуртка. Разом з керівником узгоджується план подальшої роботи з даним учнівським колективом та заходи індивідуальної роботи з окремими вихованцями щодо попередження конфліктності та покращення мікроклімату. 

Поради керівнику для покращення психологічного клімату в учнівському колективі

1. Організація загальних колективних справ, спільних переживань:
  • Колективні привітання з днем народження учнів.
  • Вираження щирого співчуття від імені класу в дні сумних подій, хвороби, невдач.
  • Спільні поїздки-екскурсії пам'ятними місцями, походи.
  • Спільне відвідування концертів, вистав.
  • Спільне проведення святкових днів.
2. Уміння вчителя формувати гуманні взаємини з учнями.
  • Сигнал вашої доброзичливості — добра усмішка, привітність. Ви не маєте наголошувати на різниці в соціальному статусі, віці між собою й учнем, висловлюйте свої погляди доброзичливо, у формі поради. 
  • Вмійте уважно і зацікавлено слухати учнів.
  • Враховуйте індивідуальні особливості школяра (запальність, мовчазність, вразливість, замкнутість), його стан у цей момент, його ставлення до вас.
  • Умійте вислухати, особливо в хвилини напруженого нервового стану, що виник у результаті певних неприємностей, непорозумінь. Зберігайте «секрети», довірча бесіда потребує обережності, делікатності.
  • Толерантно та терпимо ставтеся до думки інших (ви можете помилятися). 
  • Намагайтеся відгукнутися про учня добрим словом, якщо він цього заслуговує. Схвалення діє сильніше, ніж осуд. Врахуйте, що схвалювання одних і тих же дітей, протиставлення їхніх успіхів вадам інших, сприяє поганому ставленню до них усього класу.
  • Критика за формою і змістом має орієнтуватися на шанобливе ставлення Намагайтеся повчати наодинці, говоріть конкретно про випадок поганої поведінки.
  • До дитини ставтеся справедливо, поважаючи її гідність, тому будьте стриманими, не переходьте на крик і злість, намагайтеся не загрожувати, не застосовувати суворі заходи. 
  • Покажіть дитині, що ви вірите в неї.
Рекомендації учням для покращення взаємин в учнівському колективі:
  1. Щиро і доброзичливо стався до всіх. Вчись поважати, бачити позитивні сторони людей, будь привітним і щедрим на схвалення.
  2. Виявляй щиру, безкорисливу зацікавленість до однокласників.
  3. Будь відвертим у стосунках. Якщо тобі щось не подобається, знайди в собі сили та сміливість відкрито заявити про це.
  4. Не нав'язуй своєї думки товаришам. Дай їм самим дійти висновку.
  5. Доводячи щось іншим, ясно, точно й аргументовано викладай свої думки. Але якщо ти помилився, відкрито визнай це перед товаришами.
  6. Зміцнюй у товаришів віру в себе. Тоді у них виникне бажання самовдосконалюватися, що піде на користь і їм, і класу.
  7. Не висміюй своїх товаришів.
  8. Завжди виконуй обіцянки.
  9. Не чекай, коли тебе покличуть на допомогу, намагайся прийти сам.
  10. Допомагай і захищай тих, хто слабший за тебе.
  11. Не вважай себе всезнайкою і не вихваляйся оцінками, вміннями перед іншими. Це призведе лише до неприйняття і відчуження.
  12. Перш, ніж когось засуджувати, спробуй виявити причини негативного вчинку, поведінки тощо. Критикувати і засуджувати вміє кожен, а зрозуміти людину і допомогти їй виправити свою помилку — дано небагатьом.
  13. Перед тим як висунути вимоги іншим, висунь їх собі.
  14. Шануй думку товаришів. Якщо виникає суперечка, намагайся уникати катего¬ричності і висловлювань на кшталт: «Це все дурниці!». Так ти викличеш лише роздратування і бажання зробити навпаки.
  15. Роби внесок у спільну справу. Тільки спільними зусиллями можна досягти мети.
  16. Виявляй ініціативу, бери активну участь у колективних справах.
  17. Спробуй завоювати собі авторитет серед однокласників сьогоднішніми справами, а не колишніми заслугами.
 
рбдт, Соціометрія, психологія, Танько
КОМЕНТАРІ

Можливо вас зацікавить: