Головна » Каталог статей » Психологічна служба РБДТ
Тривожність та здібності
11.01.2016 | 976 | Психологічна служба | Автор: Танько Ю.Ю.
Перш за все, варто почати з окреслення проблеми дитячої тривожності, оскільки в дитячому середовищі даний феномен в «чистому вигляді» порівняно рідко представляється психологу для дослідження. Зазвичай вона включається в більш широке поле питань: «стрибаюча» успішність, підвищена втомлюваність без медичних протипоказань, конфліктність дитини, дезадаптованість і т.д. Тут діагностика тривожності застосовується у комплексі з іншими методиками, що дозволяє при всебічному аналізі певного конкретного випадку визначити його причини, можливі варіанти корекції. Як самостійна проблема тривожність зацікавлює в плані психопрофілактики, для виявлення так званих «груп ризику», тобто «важких» учнів, в яких з часом, якщо не приділити увагу певним поведінковим відхиленням, може розвиватись девіантна поведінка.

Для діагностики тривожності було обрано методику «Шкала соціально-ситуативної тривожності Кондака». Особливість шкал цього типу полягає в тому, що людина оцінює не наявність чи відсутність у себе якихось переживань, симптомів тривожності, а ситуацію з точки зору того, наскільки вона може викликати тривогу. Їх перевага полягає, по-перше, у тому, що вони дозволяють виявити області дійсності, об’єкти, які виступають для школяра основними джерелами тривоги, і по-друге, в меншій мірі, ніж інші типи опитувальників, виявляються залежними від особливостей розвитку в учнів інтроспекції. Було проведено стандартну обробку шкал, що включало відбір пунктів, їх експертну оцінку, психометричну перевірку, апробацію. Дослідження, проведене на різних статевовікових та регіональних вибірках, дало можливість до певної міри стандартизувати отримані результати.

Методика включає ситуації трьох типів:
  1. Ситуації, пов’язані зі школою, спілкуванням з вчителем.
  2. Ситуації, які аналізують уявлення про себе.
  3. Ситуації спілкування.
Звичайно, поділ шкал на окремі частини досить умовний. Очевидно, наприклад, що багато представлених в ній ситуацій спілкування також актуалізують уявлення про себе, шкільні ситуації можуть бути інтерпретовані як ситуації спілкування з дорослими, іншими значущими тощо. Проте, подібне виділення, як показує аналіз, виявляється продуктивним з точки зору завдань корекції: воно дозволяє досить точно локалізувати зону порушення і тим самим цілеспрямовано побудувати програму заходів корекції тривожності.

Обробка результатів

Після підрахунку кількості отриманих балів за ключем, ми оброляємо дані відповідно до нижченаведеної таблиці рівнів тривожності.
 
Рівень тривожності Рівень різних видів тривожності (в балах)
Стать Шкільна Самооціночна Міжособистісна Загальна
“Надмірний спокій” дівч.
юнак
Менше 7
Менше 4
Менше 11
Менше 4
Менше 7
Менше 5
Менше 30
Менше 17
Нормальний дівч.
юнак
7-19
4-17
11-21
4-18
7-20
5-17
30-62
17-54
Дещо підвищений дівч.
юнак
20-25
18-23
22-26
19-25
21-27
18-24
63-78
55-73
Високий дівч.
юнак
26-31
24-30
27-31
26-32
28-33
25-30
79-94
74-91
Дуже високий дівч.
юнак
Більше 31
Більше 30
Більше 31
Більше 32
Більше 33
Більше 30
Більше 94
Більше 91

Як можемо бачити на таблиці (натисніть на фото для перегляду у повному розмірі): більша кількість учасників дослідження мають нормальний рівень тривожності, тобто той, який є допустимим і негативно не впливає на діяльність учня. Нормальний рівень позначено темно-зеленим кольором.

Світло-зелений колір клітинок означає, що отримані результати свідчать про «надмірний спокій» учнів. Це говорить про дві речі: по-перше, що дані можуть бути не зовсім правдивими, тобто учні зневажливо віднеслися до методики; по-друге, звертаємо увагу особливо на ті випадки, коли оцінки по всій шкалі не перевищують 5 балів. Особливо це важливо тоді, коли відмічається це в учнів з явним неблагополуччям в навчанні, спілкуванні, між особистісній взаємодії.

Подібна “нечутливість до неблагополуччя” носить, як правило, компенсаторний, захисний характер і заважає повноцінному формуванню особистості. Школяр ніби не допускає неприємний досвід у свідомість. Емоційне благополуччя у цьому випадку зберігається ціною неадекватного ставлення до дійсності, негативно впливає і на продуктивність діяльності.

Робота з такими учнями надзвичайно складна і потребує особливого такту. Корекція таких випадків в літературі, зазвичай, описується у найзагальніших рисах. Заслуговують на увагу неправомірність спроб прямо “відкрити школяру очі”, ознайомивши з результатами того чи іншого тесту, і на необхідність основної орієнтації роботи з учнем на покращення результативності його діяльності, об’єктивної успішності. 

Також, на таблиці, ми бачимо клітинки зафарбовані в жовтий колір – це «Дещо підвищений рівень тривожності». Тест не дозволяє визначити характер прояву тривожності: ситуативна чи «хронічна». Але попри те, даний результат не повинен викликати побоювань і, скоріше за все, не потребує корекційних дій.

Оскільки в реаліях буденного життя дещо підвищена тривожність не виходить за рамки норми через те, що всю кількість факторів, які можуть повпливати на незначну зміну рівня тривожності неможливо прорахувати і виокремити вплив кожного з них на внутрішній стан досліджуваного. В психології це називається «неконтрольовані змінні», тобто ті фактори, які ми не можемо виокремити чи контролювати в силу їх природи. Наприклад: поганий настрій досліджуваного, несприятлива ситуація вдома, погана оцінка і т.п.

Підводячи підсумок стосовно дослідження тривожності учнів, можна говорити про необхідність розробки деяких рекомендацій, з метою зменшення прояву негативних впливів тривожного стану та розвитку емоційної сензитивності та стійкості, менеджменту емоціями.

Наступна методика, що була використана в дослідженні – це «Анкета здібностей (за методикою Хаана і Кафи)». Учням було запропоновано відповісти стверджувально або негативно на 23 висловлювання, які відображають 6 аспектів, що впливають на творчість та виражаються в таких шкалах (за вищезгаданими авторами):
  • розмаїття інтересів;
  • незалежність;
  • гнучке пристосування;
  • наполегливість;
  • допитливість;
  • сприяння сім’ї.
Здійснюючи обробку даних, було здійснено їх підрахунок за ключем методики. Відповідно до ключа виділяються три рівні прояву характеристики:
  1. Погано виражена якість (позначена червоним кольором на таблиці).
  2. Посередньо виражена якість ( синій колір).
  3. Добре виражена якість (зелений колір).
Як можемо бачити з таблиці, найбільш погано виражена якість – наполегливість. Це можна пояснити нестабільністю нервової системи підлітків, тобто висока швидкість переключення нервових процесів, нестабільність емоційних станів, що впливає на увагу та мислення підлітка.

Шкала «Допитливість» також практично повністю зафарбована червоним кольором, тобто дані за цією шкалою залишають бажати кращого. Рівень допитливості напряму пов’язаний з рівнем пізнавальної активності. У цих учнів, припустимо, пізнавальна активність вимагає спонукань з боку вчителя, ступінь самостійності в роботі залежить від особливостей ситуації; відзначається невпевненість у виконанні поставлених завдань; прояв аергічності -  нестійкості у виявах допитливості. 

Найбільший вплив на розвиток допитливості мають засоби, що грунтуються на новизні інформації й емоційному стимулюванні. Можливо, саме низький рівень допитливості підлітків спостерігається через інформаційне перенасичення підлітків через засоби масової інформації: ТБ, інтернет, соціальні мережі і т.п. Підтвердження чи спростування даного твердження потребує подальшого, глибшого дослідження творчості і, зокрема, феномену, допитливості. 

Згідно отриманих результатів було розроблено рекомендації, які можуть послужити в подоланні тривожних станів, негативних емоцій; розвитку творчих здібностей та активізації пізнавальних процесів учнів.

Рекомендації вчителям та батькам по взаємодії з тривожними дітьми:

1. Дотримуйтеся позитивної моделі виховання: емоційне тепле ставлення батьків і педагогів, щира увага до потреб та інтересів дитини, не ігноруйте  почуттів дитини, намагайтесь зменшити кількість зауважень без вагомих причин.

2. Враховуючи підвищену чутливість до зовнішнього оцінювання тривожних дітей:·
  • не акцентуйте уваги на невдачах;
  • давайте право на помилку;
  • опитування тривожних дітей варто робити всередині уроку;
  • не порівнюйте дитину з оточенням, лише із нею в минулому, з результатом;
  • оцінюйте тільки дію, вчинок, а не всю особистість;
  • не соромте прилюдно, не принижуйте гідності.
3. Сприяйте підвищенню самооцінки дитини:
  • частіше хваліть, але не за здібності, а за зусилля, старання;
  • частіше звертайтесь на ім’я;
  • не ставте завищених вимог;
  • заведіть у класі своєрідний «Банк успіху»: озвучуйте здобутки, досягнення учнів;
  • сприяйте підвищенню соціального статусу дитини серед однолітків;
  • допомагайте виявляти себе в різних аспектах шкільного життя.
4. Забезпечте підтримку перед травматичними подіями і під час них:
  • заздалегідь обговоріть, як відбуватиметься контрольна, моніторинг;
  • обирайте зручний для дитини спосіб перевірки знань (письмо чи наодинці з вчителем);
  • намагайтеся скорегувати установку на надмірну важливість успіхів у навчанні (перенесіть акцент з оцінки результату на процес - як чергову сходинку до успіху);
  • використовуйте позитивне підкріплення під час відповіді.
5. Уникайте виникнення зайвих, необов’язкових психотравматичних ситуацій (не примушуйте виступати на сцені, брати участь у конкурсах чи олімпіадах).

6. Не експлуатуйте надмірну відповідальність тривожних дітей, не давайте доручень, пов’язаних із підвищеною відповідальністю (особливо – за інших дітей).

7. І звичайно, в складних випадках високої тривожності звертайтесь до спеціаліста - психолога чи соціального педагога.
 
Тривожність, психолог, Танько, здібності
КОМЕНТАРІ

Можливо вас зацікавить: