| Головна » Каталог статей » Сценарії |
Великдень у казках і сценах
19.10.2012 |  4690 | Сценарії | Автор: Глушко В.І., Панющик Т.В. | |
Святково прибрана зала, на сцені стіл, лави, на столі скатертина, свічка, великодні наїдки, писанки, інші декорації; на стінах малюнки на Великодню тематику.
Вистава «Мрії трьох дерев»
(Лунає мрійлива музика. На сцені три дівчинки з гілочками дерев у руках та у віночках.)
Ведуча
Дуже давно в одній гірській країні росло три дерева. І кожне мало свою найзаповітнішу мрію.
Про що мрієш, дерево?
Дерево 1
Коли мене зрубають, я хочу стати скринею для коштовностей, прикрашеною діамантами, у якій зберігатимуть найдорожчий скарб.
Ведуча
Про що мрієш, дерево?
Дерево 2
Стати скринею для коштовностей? Ні, нецікаво. Я хочу стати вітрильником, щоб подорожувати морями і океанами та побачити цілий світ. А ще я хочу возити великого царя.
Ведуча
Про що мрієш, дерево?
Дерево 3
А я не хочу, щоб мене зрубували. Я мрію вирости таким високим, щоб люди дивлячись на мене, підносили голову до неба і згадували про Бога.
Ведуча
А якщо не згадуватимуть про Бога?
Дерево 2
Ні, краще буди вітрильником.
Дерево 1
Ні, краще скринею для коштовностей.
Ведуча
Минали роки. Лили дощі. Гріло сонце. Ось якось у лісі почувся стукіт сокири.
(Виходить лісоруб із сокирою і рубає по черзі кожне дерево)
Дерево 1
Нарешті моя мрія здійсниться і я буду скринею для коштовностей.
Дерево 2
І моя мрія здійсниться, незабаром стану вітрильником.
Ведуча
Не пошкодував він і третє дерево.
Дерево 3
Я не хочу, щоб мене зрубували. Я ж маю вирости до неба… Ой, що тепер буде зі мною?
Ведуча
Минали роки. Що стало з деревами?
Перше дерево не оздобили золотом, дорогоцінними камінням – воно стало годівницею для тварин.
Друге – розпиляли на дошки і зробили рибальський човен.
А третє – кинули через потічок і по ньому ходили люди.
Але одного разу цариця Михальда їхала до царя Соломона через цей потічок. Підійшла до дерева, поцілувала його, упала хрестом і сказала, що воно буде прославлене.
Дерева, як і люди коли не здійснюються мрії, сумують, а то й страждають. Де вони? Де ти, дерево?
Дерево 1
Я тут, у стайні.
Ведуча
Тобі погано?
Дерево 1
Тут пахне гноєм. А я мріяло, щоб у мене складали скарби.
Ведуча
А зорі ти бачиш?
Дерево 1
Бачу одну зорю.
Ведуча
А хто ці люди?
Дерево 1
Чоловік і жінка зупинилися на ніч і в них народилося дитя.
Ведуча
Немовля у стаєнці і зоря. Подумати важко, що в убогих яслах – найцінніший скарб.
Дерево 1
Скарб?
Ведуча
Це дитятко – спаситель світу.
Дерево 1
Це найкраще з того, що можна собі уявити.
Ведуча
Минуло 30 років. Де ти дерево?
Дерево 2
Я тут посередині озера.
Ведуча
Чи здійснилася твоя мрія?
Дерево 2
Це майже те, про що я мріяло. Але я не вожу царя, інколи перевожу людей.
Ведуча
А сьогодні?
Дерево 2
Сьогодні перевозило 13 людей: учителя з учнями, були великі хвилі на морі, учитель устав простягнув руку і все затихло. Як це могло статися?
Ведуча
Вітер і буря підкорилися Господу.
Дерево 2
Сам Бог, у простому одязі, з натрудженими руками…
Ведуча
Ти не стало кораблем? Але чи ти можеш сказати, що ти щасливе?
Дерево 2
Так. Адже я перевожу Спасителя світу. Це володар усіх і вся.
Ведуча
Море – то вир життя. О, Володарю, Ти, що бурю втихомирив словом і тишу сотворив у лякливім серці!
Ведуча
Минуло ще три роки.
Одного разу третє дерево розтривожили і зробили з нього хрест.
Дерево 3
Я відчуваю, як прибивають людські руки. Стікає кров. Що зробив цей чоловік?
Ведуча
Те, що відбувається, змінити не можна. Це Христос – Син Божий, віддав своє життя заради нашого спасіння.
Дерево 3
Але чому він дозволив це зробити?
Ведуча
Він сам так вирішив.
Дерево 3
Так ось для чого я було потрібне! Для хреста?! Я щасливе, тому що стало символом спасіння. Дивлячись на мене, люди завжди згадуватимуть про Бога. Але який жахливий кінець!
Ведуча
А хто сказав, що це кінець?
(На сцену із запаленими свічками одне за одним виходять усі учасники концерту.)
Ведучий Світло перемагає темряву. Той, кого ми оплакували, воскрес. Чи може смерть утримати того, хто переміг? Божа любов змінює весь світ і дає можливість здійснитися найзаповітнішим мріям. Перше дерево стало колискою для спасителя, друге – човном, який перевозив Учителя, третє – символом спасіння, яке завжди звіщатиме про найважливішу подію в історії людства – воскресіння сина Божого.
Ведуча
Все добрий Боже! Дякуємо Тобі за поживу і здоров’я, дякуємо за Твою опіку та незчисленні ласки. Дякуємо Тобі за все, що ми одержали задля заслуг твого Єдинородного Сина Ісуса Христа, нашого найдорожчого Спасителя.
Учень
Пісня "Сила любові”
Історична довідка
Полотно-Плащенниця, в яку був обгорнутий після смерті Ісус Христос, має дуже цікаву історію.
В той період, коли християнство переслідувалось, свята Плащенниця зберігалась віруючими таємно. Далі вона знаходилась у візантійських імператорів, але довгий час не показувалась народу. З якого часу свята Плащенниця стала предметом народного поклоніння достеменно невідомо. Але у ХVIIІ ст. святий Іоанн Дамаскін в одній із своїх праць дає нам зрозуміти, що свята Плащенниця, наряду з іншими "тварными вещами”, через які і в яких Бог створив наше спасіння”, як то гора Сінай , Віфлеємські ясла, свята Голгофа, дерево хреста, гробний камінь та інші, вже тоді була предметом поклоніння.
Після 4-ого хрестового походу у 1202 році, коли хрестоносці розгромили Візантію, Плащенниця була перевезена в Європу. Спочатку вона зберігалась як особиста власність у Франції, а в кінці XVII ст. герцоги Савойські перевезли її в Італію в м. Турин, де це святе полотно зберігається й донині в часовні, в скляному ящику.
Що ж таке Плащенниця? Це тонка льняна тканина довжиною 4м 36см і шириною 1м 10см. На її пожовклій від часу поверхні є коричневі і червоно-багряні плями. Своїм розташуванням вони створюють форму людського тіла спереду і ззаду.
У XVII ст., коли людству була ще не відома фотографія, деякі історики піддавали сумніву достовірність святої Плащенниці Спасителя.
Та в 1898 році, 1 травня, з дозволу італійського короля Гумберта під час виставки релігійного мистецтва в м. Турині свята Плащенниця була сфотографована. Результат шокував усіх: темні плями на полотні стали світлими на фотоплівці, тобто Плащенниця виявилась негативом, а фотоплівка - позитивом прекрасного лиця.
Після цього свята Плащенниця стала предметом наукового дослідження найкращих науковців і спеціалістів з фізики, хімії, археології, анатомії, живопису, історії, фотографії та ін..
В результаті напруженої роботи у 1901 р. Плащенниця офіційно була визнана оригіналом, тобто справжнім полотном, в яке було обгорнуте тіло Господа нашого Ісуса Христа.
Але і після цього деякі вчені сумнівалися. І в 1931 р. спеціаліст-фотограф останній раз фотографував святу Плащенницю. Знімок був збільшений і досліджений. Після копіткої праці ще раз підтверджена достовірність святого полотна. Істориками було також доведено, що саме тіло Ісуса Христа як історичної особи лежало у цій Плащенниці. Причому це стверджували люди не тільки православно-віруючі, а навіть невіруючі. Якщо говорити сучасною мовою, то цим вченим «не замовили» дослідження святої Плащенниці хтось із церковнослужителів, тобто вони не були зацікавленими особами.
Отже, Плащенниця Христова – це не тільки одна з головних святинь християнського світу, але особливої сили і значення документ. У ньому Господь ніби знову являє свої слова, які сказав невіруючому апостолу Фомі: «пріиди, и виждь, и осяжи; и не буди невъренъ, но въренъ»
"Голос Правди і Любові”.
Учениця
Веселіться, люди світу,Веселіться нині!Зірка Правди засіялаПо всій Україні. "Великодня казка” (за окремим сценарієм)
Пісня "Писанка”
Підсумки конкурсу "Писанка-мальованка”
Історична довідка
Великдень, як і Різдво, а з ними і день святого Юрія поділяють у своїй основі сонячний характер, тобто пов’язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. Великдень ще називають Пасхою, бо за старим Завітом в цей день ізраїльський народ освячував хліб на честь звільнення від єгипетської неволі. Пасха в ізраїльтян була прообразом звільнення люду від гріхів, які звершив Христос. На Вселенськім соборі у Нікеї у 325 р. було вирішено, що пам'ять воскресіння Христа мають святкувати у першу неділю по веснянім повнім місяці. Таким чином, Великдень припадає найраніше 7 квітня, а найпізніше - 17 травня.
У католицькій церкві відзначають усі свята за старим стилем, тому, ці дати відповідно зміщують на 13 днів раніше.
Отже, Великдень, у своїй першооснові – це свято весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. Як християнське свято, Воскресіння є в ряду першорядних і знаменує воскресіння Ісуса Христа на третій день після його розп’яття на хресті. В цей світлий і надзвичайно радісний день відбуваються урочисті Богослужіння з обходами навколо церкви під безперервний дзвін.
Пісня "За все тобі я дякую”
Міні-вистава "За Великоднім столом”
За святковим столом сидить сім’я : дідусь, бабуся, діти: Ігорчик, Мар’янка, Наталя і Ганнуся
Ведуча
Дідусь
Бабуся
Мар’янка
Ігорчик
Наталя
Ганнуся
Ведуча
Ігорчик
Мар’янка
Ганнуся
Наталя
Мар’янка
Всі
На сцену виходять усі учасники.
Учениця
Пісня "Христос воскрес !”
| |
| КОМЕНТАРІ | |
