Головна » Каталог статей » Статті наших авторів РБДТ
Коли у творчості немає межі
29.05.2014 | 1220 | Статті наших авторів | Автор: Глушко В.І.

Роки летять, немов у вирій журавлі… Кожна людина по-різному їх проживає, все ж важливо прожити за класиком: «чтобы не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы». Мені здається, що піввіку Лариси Павлівни Щоки вистачило б на десять життів, стільки добрих справ, проявів гуманності і милосердя, а головне людяності, щирості і безмежної любові до всього живого на її рахунку.

 

Колектив районного Будинку дитячої творчості щасливий з того, що вона є нашим працівником, оскільки з далекого 1992 року керує гуртком «Юний скульптор» на базі Чорнопотіцької ЗОШ І-ІІІ ст. Вона вчить вихованців мистецтву роботи з глиною та різними природними матеріалами, виховує в них людяність, любов до природи, до людської праці. Сама Лариса Павлівна є невиправний природолюб і людинолюб. За фахом – майстер по роботі з каменем, все ж її творчий кругозір на цьому не обмежився, бо вона ще й прекрасний живописець, визнаний фахівець з коренепластики, чудовий фотограф.

 

У квітні Лариса Павлівна відзначала золотий ювілей. Цифра 50 стала символічною для її персональної виставки, яку на днях було урочисто відкрито в актовій залі нашого закладу: 50 живописних і 50 робіт з різного коріння не дають очам відірватися від споглядання і осмислення. І це вже друга її персональна виставка у нашому закладі, а у 1999 році експонувала близько 50 світлин з різних чарівних куточків Карпат, оскільки вміє зловити мить і за допомогою фотоапарату (приймала участь і в обласному фотоконкурсі «Природа рідного краю»). У 2004 і 2009 роках її персональні виставки експонувалися в Закарпатському обласному музеї архітектури і побуту і мали там неабиякий успіх.

 

Хто ж вона, ця тендітна, скромна, щиросердна і трудолюбива людина, педагог за фахом і покликанням? Свою трудову діяльність наша колега розпочала 30 вересня 1985 року майстром Кунгурського середнього художнього училища (Росія). У 1991 році по переїзді на Закарпаття, у село Чорний Потік працює керівником гуртка «Художня ліпка» Чорнопотіцької середньої школи, а в 1992 році на основне місце роботи призначена керівником гуртка " районного Будинку дитячої творчості. З 1994 року за сумісництвом і по цей час працює вчителем образотворчого мистецтва Чорнопотіцької ЗОШ І-ІІІ ст.

 

Надзвичайно активна людина, педагог-новатор, її вихованці беруть участь у конкурсах і виставках всіх рівнів з декоративно-ужиткового мистецтва, де неодноразово отримували призові місця і різні відзнаки. За свою сумлінну працю за перемогу вихованки у Всеукраїнському конкурсі учнівської творчості «Об’єднаймося же, брати мої» у 2005 році нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України. Згодом у 2008 році – грамотами Міністерства освіти і науки України та національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді. У 2012 році гурткові «Юний скульптор» присвоєно почесне звання «зразковий художній колектив». А у цьому навчальному році Лариса Павлівна була премійована у числі кращих трьох педагогів нашого закладу. Ось така вона, наша колега.

 

З нагоди відкриття персональної виставки, окрім наших педагогів, зібралося чимало запрошених гостей. Відкрила виставку директор РБДТ Йолана Юріївна Мельник. Вона високо оцінила Ларису Павлівну як педагога і як людину, побажала їй всіляких гараздів, добрих вихованців і творчої наснаги. Директор Чорнопотіцької ЗОШ І-ІІІ ст. Ярослава Іванівна Глеба у своєму слові сказала про відчуття гордості за те, що у їх колективі учнів їхнього села вчить така людина, такий висококваліфікований педагог, яка підготувала за всі роки роботи не одного переможця і призера олімпіад різного рівня, повсякчас прививає дітям любов до мистецтва. Теплі слова звучали з уст односельчан і колег по роботі. Щиро висловилися художник Юрій Юрійович Золотар, голова районного об’єднання художників та народних майстрів «Колорит Боржави», членом якого з 1991 року є винуватиця заходу, Василь Васильович Шкіря, викладач Іршавської ДШМ Надія Вербищук, поет Василь Кузан, директор Будинку культури Едіта Токар та багато друзів, які прийшли привітати Ларису Павлівну зі знаменною подією.

 

Творчий доробок цієї талановитої мисткині величезний, всі її роботи вмістилися б хіба що у великій виставковій галереї, та вже навіть цих 100 мистецьких витворів достатньо, щоб оцінити безмежний її талант, намагатися зрозуміти її філософію, стан душі, людську сутність. Увагу привертають її живописні полотна «Потічок», «Стара церква», «Золота тиша», «Чорнобривці», картини із серії «Дерева». Віртуозне володіння пластикою з каменя, дерева, глини – природні матеріали так і оживають під її рукою, перетворюючись то в тварини, то в морських мешканців, то в лісових істот. Справжнім відкриттям її багатогранності стали вироби з дерева «Моржі», «Черепашка», «Равлики», «Кобра», «Сова», «Восьминіг», «Рибка», «Пелікан», «Пташине гніздо», «Мама». ЇЇ мистецькі роботи неодноразово експонувалися на обласних, Всеукраїнських виставках самодіяльного народного мистецтва, на районних фестивалях «Да святиться ім’я твоє», ковальського мистецтва та народних промислів «Гамора», районних звітах колективів художньої самодіяльності та виставки робіт народних майстрів району. Часто проводить майстер-класи серед народних умільців Іршавщини та відпочиваючих в санаторії «Боржава» та ін. Щорічно її роботи демонструються на Міжнародних туристичних виставках «ТурЄвро центр», «ЄвроКарпати», «Дні добросусідства».

 

Росіянка по національності, все ж українка і наша землячка по своїй суті – це видно з її робіт, це відчувається в розмові, бо вона закохалася у наш край. Тут і пустила своє коріння, разом з чоловіком Іваном народивши і виховавши двох прекрасних дочок. Тут росте її улюблений внук Сашко, який вже в свої 6 років виявляє неабиякі здібності. Не любити чи не поважати Ларису Павлівну неможливо, як і сказати про неї все, що хочеться. Приходьте на її виставку, яка триватиме все літо, і ви все про неї зрозумієте.

 
творчості, межі, немає, коли, Глушко
КОМЕНТАРІ

Можливо вас зацікавить: