рбдт іршава

Ловга Ольга Василівна - майстер народної творчості, член національної спілки майстрів народного мистецтва України. Це високе звання, до якого йшла довго і цілеспрямовано, вона отримала у 2012 році.

Із самого дитинства Ольга захоплювалася вишивкою хрестиком і гладдю. Свою найпершу роботу «Польові квіти» вона подарувала мамі. А у чарівний світ бісеру ввела її бабуся. Вона не тільки розповідала і показувала, які дива можна з нього творити, а й вчила різним технікам та показувала різноманітні візерунки, відкривала для онучки секрети роботи з таким чарівним матеріалом, як бісер, але й привила до нього любов. Тому ще навчаючись у школі, Ольга виготовляла різноманітні ланцюжки, квіти, бралася й до вишивки бісером.

Це захоплення не відпускає її і до нині. Вже давно немає бабусі, але її безцінна наука - з любов’ю передані знання і розуміння прекрасного живуть у творчих роботах нині вже досвідченої майстрині з різних технік у роботі з бісером Ольги Ловги. І цінність бабусиної науки не лише у цьому: уже 13 років Ольга Василівна також передає свої знання дітям - вихованцям Іршавського Будинку дитячої творчості.

У цьому, одному з найуспішніших позашкільних навчальних закладів області, Ольга Василівна працює керівником гуртка "Бісероплетіння". Його відвідують близько сорока вихованців. До речі, гурток "Бісероплетіння" був на той час (2001 рік) першим і єдиним у нашому районі. За всі роки роботи талановитий педагог навчила різним технікам вишивки і бісероплетіння не одну сотню дівчаток і кількох хлопчиків. Та основною її метою у роботі з дітьми є не лише дати знання, сформувати уміння і навички з даного виду декоративно-ужиткового мистецтва, а й привити естетичні смаки, любов до мистецтва, повагу до різної ручної праці, розкрити таїни традиційної закарпатської вишивки, притаманних регіональних узорів та кольорів.

Не секрет, що педагогічна праця  потребує чималих психологічних і душевних затрат. Але Ольга Василівна не шкодує їх. До кожного з своїх вихованців намагається знайти індивідуальний підхід, бути для них не лише керівником у гуртку, а й добрим порадником, другом. Атмосфера, створена у гуртковій кімнаті, є дуже комфортною, теплою, дружелюбною. І вихованці найчастіше повертають їй тим самим. Вони поважають і люблять свою вчительку. Особливе задоволення діти приносять їй тоді, коли їх виготовлені власноруч роботи мають успіх на різних виставках і конкурсах, за що отримують призи, грамоти, дипломи, нагороди у вигляді путівок у Всеукраїнські чи Міжнародні табори для відпочинку. Чимало випускниць цього гуртка обрали собі для подальшого навчання педагогічні вузи, у яких далеко не на останньому місці цінуються знання і навики, здобуті і вдосконалені на заняттях Ольги Василівни.

Педагогічний, як і будь-який успіх неможливий без багатьох складових. Одні з найголовніших це: самоосвіта, самовдосконалення і самовиховання. У цьому плані любий може щиро позаздрити талановитій майстрині з Іршави. Вона більше десяти років цілеспрямовано і свідомо працює над собою, крок за кроком вдосконалюючи свої особисті людські і педагогічні якості. ЇЇ майстерність вишивці хрестиком, гладдю, у техніці «хардангер», у виконанні різних мережок постійно зростає. А за майже 20 років роботи з бісером, Ольга досконало оволоділа такими техніками, як ажурна, паралельного плетіння, петельна, голчата, об’ємна, французька, нанизування, ткацтво, вишивка. З бісеру виготовляє різні вироби: гарнітури, різноманітні квіткові композиції, картини, обплітає яйця, оздоблює одяг як вишивкою, так і бісером, виготовляє ексклюзивні сумки і розшиває їх. У колекції майстрині близько п’яти сотень власних робіт, не враховуючи подарованих чи залишених на виставках.

Робота з бісером непроста і нелегка, вона вимагає терпіння, уваги, акуратності, зосередженості. Але ця кропітка діяльність неможлива без тонкого розуміння краси, витонченого смаку і любові.

У своїй установі Ольга не один раз організовувала персональні виставки. Її чудові витвори не могли залишитися непоміченими і у культурно-мистецьких колах  нашого міста і району, тому її часто запрошували брати учать у виставках і мистецьких акціях Іршавського районного Будинку культури. А у 2001 році мисткиня стала членом районного товариства «Колорит Боржави». Якщо простежити хронологію виставкової діяльності Ольги Ловги, то вона виглядає наступним чином:

2002 - виставка в Іршавському Будинку культури;
2003 - персональна виставка в Іршавському РБДТ;
2005 - виставка в Іршавському Будинку культури;
2006 - Дні Європи, Ужгородський музей архітектури та побуту;
2009 - персональна виставка в Іршавському РБДТ;
2010 - виставка  «Митці  Боржавської долини» (м. Ужгород, обласний музей архітектури та побуту);  участь у Всеукраїнській виставці «Український сувенір» (м. Київ);

2011 р. - персональна виставка (м. Ужгород, обласний музей архітектури та побуту), присвячена Міжнародному дню жінок. У цій виставці були представлені 154 роботи, на яких зображені лише квіти: вишиті хрестиком, гладдю, бісером, об’ємні квіти на дроті, виконані в різних техніках та оформлені у вазах, корзинках, рамках, панно. Віра Кобулей готуючи матеріали до  своєї телевізійної програми «Русинська родина», була зачарована пролісками, шафранами, мімозою, гіацинтами, маргаритками, тюльпанами, маками, ромашками, трояндами, які наче живі дивилися на відвідувачів та посміхалися до них, даруючи весняний настрій. І це не дивно, адже всі роботи майстриня робить з гарним настроєм, передаючи свою позитивну енергетику через свої роботи усім, хто їх споглядає.

2012 - одні з кращих робіт експонувалися на виставці у Братиславі.
Червень 2012 - 4 персональна виставка творів народного мистецтва «Барви Карпат» (обласний музей архітектури та побуту).

Дозволю собі детальніше прокоментувати саме цю подію. До неї Ольга Василівна готувалася по-особливому, адже тематика її була складною: символіка держави, особливості Закарпаття через вишиті та виконані бісером роботи. Відкриваючи виставку, начальник обласного управління культури Ю.Ф.Глеба відзначив надзвичайно високий технічний і творчий рівень виконаних робіт, їх вишуканість та довершеність. А Голова спілки Закарпатського осередку народних майстрів України, Людмила Губаль, теж відмітила творчий ріст майстрині побажала подальших творчих злетів, нових ідей. Усіх присутніх приємно вразили  представлений герб України - тризуб, вишитий хрестиком, герби Ужгорода та Іршави, вишиті бісером.

Також на виставці були представлені кольорові та орнаментальні особливості усіх 13 районів області через жіночі прикраси: силянки, пацьорки, гердани, гайтани, намиста. Для цього майстриня  вивчала дуже багато матеріалів про орнаменти і їх значення для кожного району, особливості кольоросполучення, адже на початку ХХ ст., коли наші бабусі та прабабусі носили такі прикраси, саме по таких ознаках можна було впізнати, з якого району чи села була дівчина. До прикладу, в Іршавському районі поширені були стилізовані рослинні орнаменти в поєднанні з геометричними, які складалися з таких простих елементів, як «прутик», «кривулька», «косичка», а в основі був «ромб», доповнений тими чи іншими елементами.

Значну увагу відвідувачів привертали сакральне мистецтво, рушники, скатертини, серветки, картини та сучасні стилізовані намиста, гарнітури, сумочки. І все ніби переплелося, все ніби поруч - далеке минуле та сьогодення.

Окрім організації персональних виставок, Ольга Василівна постійно бере участь у районних, обласних, Всеукраїнських ярмарках, виставках, фестивалях. По-особливому ставиться до районної пасхальної виставки, де завжди виставляє свої оригінальні писанки, розшиті ікони, великодні рушники і серветки.

2014 рік також видався активним для майстрині - у липні взяла участь у міжнародному фестивалі народної творчості (Ужгород), а нещодавно відправила одну зі своїх робіт у Київ для участі у виставці митців народної творчості «Кращий твір року».

Коли спитати, чим для неї є її творчість, то Ольга відповідає так: «Те, що я роблю, для мене дуже важливо. Я багато думаю про наші традиції, народне мистецтво, намагаюсь вникнути в його глибинну сутність, розкрити таємниці. Це дуже захоплює та неймовірно цікаво. Надихає мене на створення прекрасного оточуюча природа, щирі люди, і найголовніші з-поміж усіх людей, які щоденно мене підтримують, розуміють і допомагають у всьому, - це  мої батьки та брат з сім’єю. За це їм велика щира подяка та низький уклін».

Спілкуючись  майже щоденно з Ольгою, розумієш, що це неабияка особистість, її внутрішній світ дуже глибокий і духовно наповнений. Вона цікавий співрозмовник, яка може дати багато корисних порад і не лише стосовно своєї творчості, адже вирізняється поміж колегами ще й своїм кулінарним хистом. Дуже толерантна, стримана і скромна, надзвичайно працьовита і наполеглива. Ці якості, такі необхідні у будь-який час, вона прививає і своїм вихованцям.

Ольга Ловга уже багато чого досягла, вона має визнання серед майстрів народної творчості і у Іршавському районі, і в області. Та у неї ще багато ідей та задумів, вони не дають зупинятися, а лише крокувати вперед, вдосконалюючи свою майстерність, і творити прекрасне на радість людям.