Головна » Каталог статей » Статті наших авторів РБДТ
Стиль педагогічного спілкування
01.02.2016 | 6219 | Статті наших авторів | Автор: Танько Ю.Ю.
Стиль педагогічного спілкування - усталена система способів і прийомів, які застосовує вчитель під час взаємодії.

Унікальність особистісних якостей, комунікативних можливостей вчителя, його творча індивідуальність, характер стосунків з учнями, специфіка учнівського колективу виявляються у стилі педагогічного спілкування.

Принципово важливими особистісними якостями педагога є його ставлення до дітей (активно-позитивне, пасивно-позитивне, негативне, зокрема ситуативно-негативне, стійке негативне), володіння організаторською, комунікативною техніками. За активно-позитивного ставлення педагог виявляє ділову реакцію на діяльність учнів, допомагає їм, відчуває потребу в неформальному спілкуванні з ними. Вимогливість, поєднана із зацікавленістю в учнях, викликає взаємодовіру, розкутість, комунікабельність. 

Пасивно-позитивне ставлення фокусує увагу вчителя на вимогливості, суто ділових стосунках. Таке спілкування характеризується сухим, офіційним тоном, невиразною емоційністю, що збіднює спілкування і гальмує творчий розвиток вихованців. Негативне ставлення, що залежить від перепадів настрою вчителя, породжує в дітей недовіру, замкненість, нерідко лицемірство, брутальність тощо. Викликаючи негативне ставлення до себе, учитель працює «проти предмета», який викладає, проти школи, суспільства загалом. За стійкого негативного ставлення вчитель виявляє грубість, використовує образливі, принизливі вислови, що не сумісно з професією педагога. 

Стиль педагогічної діяльності супроводжують стилі поведінки (конфліктний, конфронтаційний, співробітництва, компромісний, пристосовницький, стиль уникнення, придушення, суперництва і захисту), які створюють його фон, надають йому відповідного емоційного забарвлення. Кожний стиль припускає домінування монологічної або діалогічної форми спілкування. Стиль спілкування залежить передусім від ставлення до дитини і може бути авторитарним, демократичним або ліберальним.

Авторитарному стилеві спілкування притаманний диктат, який перетворює одного з учасників комунікативної взаємодії на пасивного виконавця, пригнічує його самостійність та ініціативу. Авторитарний учитель самочинно визначає спрямованість діяльності, нетерпимий до заперечень учнів, що гальмує ініціативу, пригнічує їх. Головними формами взаємодії за такого стилю спілкування є наказ, вказівка, інструкція, догана. Навіть подяка звучить як докір: “Ти добре сьогодні відповідав. Не чекав від тебе такого”. А реакцією на помилки учня часто бувають висміювання, різкі слова.

Демократичний стиль спілкування ґрунтується на повазі, довірі, орієнтації на самоорганізацію, самоуправління особистості та колективу. Базується він на прагненні донести мету діяльності до свідомості учнів, залучити їх до участі в спільній діяльності. Основними способами взаємодії є заохочення, порада, інформування, координація, що розвиває в учнів упевненість, ініціативність.

За ліберального стилю спілкування позиція вчителя виявляється в невтручанні, низькому рівні вимог до учнів. Форми його роботи зовні начебто демократичні, але через пасивність і незацікавленість, нечіткість програми й брак відповідальності комунікативний процес стає некерованим. Педагогічне спілкування має певну систему стилів , їх особливості залежать від обставин та індивідуальних характеристик учасників (В. Кан-Калік). Серед них виокремлюють:
  1. Спілкування на підставі захоплення спільною творчою діяльністю. Головними його ознаками є активно-позитивне ставлення до учнів, любов до справи, співроздуми та співпереживання щодо спільної діяльності;
  2. Спілкування, що ґрунтується на дружньому ставленні. Воно базується на особистому позитивному сприйнятті учнями вчителя, який виявляє приязнь, повагу до дітей. Але інколи педагоги перетворюють дружні стосунки на панібратські, що негативно впливає на весь навчально-виховний процес;
  3. Дистанційне спілкування. Таке спілкування обмежується формальними взаєминами. Навіть позитивне ставлення педагога до дітей не дає йому змоги уникнути авторитарності, що знижує загальний творчий рівень спільної з учнями роботи (у класах можуть бути нібито хороша дисципліна, висока успішність, але відчуватимуться значні прогалини у вихованні учнів). Певна дистанція між учителем та учнем необхідна, але вона не може бути головним критерієм у стосунках;
  4. Спілкування-залякування. Для нього характерне негативне ставлення до учнів і авторитарність. Вдаються до нього педагоги, нездатні організувати спільну діяльність. Ознаки такого спілкування проявляються в репліках: “Я не погрожую, але попереджаю”, “Спробуйте тільки..., попереду іспит...”;
  5. Спілкування-загравання. Воно поєднує позитивне ставлення до дітей з лібералізмом. Педагог прагне завоювати авторитет, подобатися дітям, але не шукає доцільних способів організації взаємодії, не гребує дешевими прийомами. Це задовольняє честолюбство незрілого педагога, але справжньої користі йому і дітям не приносить.
Запорукою продуктивного стилю спілкування педагога є його спрямованість на дитину, захопленість своєю справою, професійне володіння організаторською технікою, делікатність у стосунках.

З педагогічним колективо РБДТ було проведено діагностування провідного стилю спілкування за допомогою методики «ДІАГНОСТИКА ДОМІНАНТНОГО СТИЛЮ СПІЛКУВАННЯ ПЕДАГОГА». Це експрес-анкета, яка складається з 10 запитань, що стосуються практичної педагогічної діяльності та взаємодії вчителя з учнями. 

Інтерпретація результатів

Після безпосередньо проведеного опитування педагогів, відбувається обробка зібраних даних за , так званим, «ключем» методики:
 
Відповіді Запитання
  1   2   3   4   5   6   7   8    9  10
а   2   3   2   2   3   1   2   3   1   2
б   3   1   3   1   2   2   3   1   2   1
в   1   2   1   3   1   3   1   2   3   3

Згідно отриманих відповідей респондентів, що відповідають певній цифрі за ключем, підраховуємо загальну кількість отриманих балів:
  • 25 – 30 балів – домінує демократичний стиль;
  • 20 – 24 балів – схильність до авторитарного стилю;
  • 10 – 19 балів – виражений ліберальний стиль.
Всі отримані результати було зведено в таблицю. Імена учасників дослідження не розголошуються з міркувань конфіденційності.
 
Стиль спілкування педагогів РБДТ
ПІП К-ть набраних балів Демократичний Авторитарний
1   26 Х  
2   25 Х  
3   27 Х  
4   28 Х  
5   25 Х  
6   25 Х  
7   26 Х  
8   22   Х
9   24   Х
10   20   Х
11   22   Х
12   22   Х
13   21   Х
14   24   Х
15   22   Х
16   23   Х
17   22   Х
18   23   Х
19   23   Х
20   27 Х  
21   25 Х  
22   26 Х  
23   30 Х  
24   26 Х  
25   26 Х  
26   30 Х  
27   25 Х  
28   25 Х  
29   25 Х  
30   26 Х  
31   28 Х  
32   27 Х  
33   26 Х  

Можемо констатувати той факт, що в переважній більшості учасників дослідження домінує демократичний стиль спілкування – 21 респондент із 33. До авторитарного стилю більш прихильні 12 педагогів.  Педагогів з ліберальним стилем спілкування немає. 

Тут варто ще трохи додати власне про стилі спілкування, їх прояв у педагогічній діяльності.

Авторитарний стиль серед педагогів традиційний (батьківська позиція) і, на перший погляд, найефективніший. Керуючи таким чином, учитель постійно виводить учнів із рівноваги, викликаючи до себе почуття ненависті, стресу, страху, болю. Людина може й не усвідомлювати цього, обираючи такий стиль керівництва. Найчастіше її саму травмували таким стилем у дитинстві, і вона не може вийти за його межі. Життя такої людини – постійний стрес (як у неї самої, так і в тих, ким вона керує). 

Ліберальний стиль протилежний авторитарному, хоча в основі його – те ж саме – слабкість «Я» та почуття неповноцінності (дитяча позиція). Такий учитель не знає себе, тому й не вірить у себе, боїться бути собою і брати відповідальність. Він не сформований як особистість, є дитиною серед дітей. Як результат – низький рівень його роботи. 

Серед таких учителів є розумні, інтелектуально обдаровані фахівці – предметними, які досягли високого рівня знань, але не здатні зрозуміти психологію дітей, їм бракує умінь взаємодії як з колективом дітей, так і з людьми взагалі. 

Як почуваються діти за такого керівника? Вони розуміють, що подібні взаємини – неправильні. Такого вчителя не поважають. Часто, заграючи з дітьми, він і не підозрює, що, перебуваючи з ними начебто на одному рівні, не одержує позитивного зворотного зв’язку. Як результат – незадоволення своєю професією та ненависть до дітей. Цей стиль – найважчий для корекції, виростити «Я» на таких підвалинах – завдання з не з простих. 

Демократичний стиль – це стиль сильної, впевненої в собі особистості (позиція «дорослий – дорослий»), яка любить і поважає себе та дітей. Такий учитель, спілкуючись із дітьми, не занадто опускається до їхнього рівня й не надто підвищується над ними. Він намагається контактувати з ними на рівнях – наскільки це можливо для їхнього віку та індивідуальності кожного. Це складно, і щасливий той учитель, який уміє так керувати, який досяг цього свідомо чи має природний дар. «Я» такого вчителя по-справжньому сильне, а тому – відкрите.

Методика за своєю суттю – нескладна. Педагог зможе за кілька хвилин визначити свій домінантний стиль спілкування. Текст методики також додається. 

Ефективність педагогічного спілкування залежить передусім від соціально-психологічних особливостей учасників цього процесу. Окремі дослідники виділяють своєрідні образні моделі спілкування педагогів з учнями.
  1. "Монблан". Педагог нависає над класним колективом подібно до гірської вершини, ширяє у світі знань, науки, захоплений ними, але залишається для учнів на недосяжній висоті. Ця модель породжує відсутність належних контактів між педагогом і дітьми, стає причиною формування пасивної позиції вихованців, пригнічує пізнавальну ініціативу, нівелює педагогічне керівництво навчально-виховним процесом.
  2. "Китайська стіна". Між педагогом і вихованцями в якості невидимого кордону виступає своєрідна психологічна дистанція, яку встановлює педагог. Він підкреслює свою зверхність над вихованцями, обмежується повідомленням інформації.
  3. "Локатор". Педагог вибудовує взаємини з вихованцями вибірково. Часто він концентрує свою увагу на певній групі учнів, залишаючи поза увагою інших.
  4. "Робот". Це педагог, який спрямовано і послідовно діє на основі задуманої програми, не звертаючи уваги на обставини, які спонтанно виникають у ході навчально-виховного процесу. Діє ніби правильно: дотримується програми, плану
  5. "Гамлет". Подібна модель спілкування характеризується постійними сумнівами ("бути чи не бути"), які непокоять вихователя у процесі взаємодії з вихованцями: чи правильно вони його зрозуміють, чи адекватно поставляться до його дій. Педагог турбується не стільки про змістовий аспект спілкування, скільки про ставлення вихованців до його персони.
  6. "Я сам". Сутність спілкування полягає в тому, що педагог робить себе головним, а іноді і єдиним ініціатором педагогічного процесу, обмежуючи будь-яку ініціативу вихованців.
  7. "Приятель". У системі спілкування переважають надто дружні, фамільярні стосунки. Вихованці з педагогом перебувають "на короткій нозі". Таке спілкування веде до втрати вихователем особистісної значимості для учнів.
Аналіз педагогом зазначених моделей спілкування і правильні висновки можуть бути запобіжниками помилок у взаєминах із вихованцями, а також стати в нагоді при виборі оптимального варіанта і стилю спілкування, що дасть змогу підвищити рівень ефективності навчально-виховного процесу.

Текст методики

Інструкція

Уважно прочитайте запитання, проаналізуйте свої думки, поведінку, оберіть той варіант відповіді, який вас найбільше характеризує. Зробіть відмітку навпроти обраного вами варіанта відповіді та дивіться ключ. 

1. Чи вважаєте ви, що дитина має:
  • ділитися з вами усіма своїми думками, почуттями;
  • говорити тільки те, що саме захоче; 
  • залишати свої думки й переживання при собі.
2. Якщо учень узяв в іншого олівець або ручку без дозволу, то ви:
  • поговорите з ним й дасте можливість самому прийняти потрібне рішення;
  • дасте дітям самим розібратися у своїх проблемах; 
  • повідомте про це всім дітям і змусите повернути взяте з вибаченням.
3. Рухливий, недисциплінований учень сьогодні на занятті був зосереджений, азартний і добре виконав завдання. Як Ви вчините?
  • похвалите і наголосите на його роботі перед усіма; 
  • виявите зацікавленість, з’ясуєте, чому так добре вийшло сьогодні;
  • скажете: «Завжди б так займався».
4. Учень, заходячи до класу, не привітався з вами. Як ви вчините?
  • змусите його голосно при всіх привітатися з вами;
  • не звернете на це уваги;
  • одразу почнете розмовляти з учнями, не згадуючи про вчинок.
5. Учні спокійно працюють. У вас є вільна хвилина. Що ви робитиме?
  • спокійно, не втручаючись, спостерігатимете, як вони працюють і спілкуються;
  • комусь допоможете, підкажете, зробите зауваження;
  • займетеся своїми справами (записи у журналі, перевірка зошитів).
6. Який погляд здається вам правильним?
  • почуття, переживання учня – поверхневі, швидкоплинні, на них не варто звертати особливої уваги;
  • емоції, переживання учня – важливі чинники, за допомогою яких його можна ефективно навчати й виховувати;
  • почуття дитини – бурхливі, переживання – сильні, до них потрібно ставитися обережно, тактовно.
7. Ваша позиція в роботі з дітьми:
  • дитина – слабка, нерозумна, неосвічена істота, і тільки дорослий може й має навчити і виховати її;
  • у дитини багато можливостей для саморозвитку, а допомога дорослого має спрямовуватися на підвищення активності самої дитини;
  • дитина розвивається практично некерованою під впливом спадковості, сім’ї, тому головне, щоб вона була здоровою, ситою і не порушувала дисципліни.
8. Як ви ставитеся до активності самого учня? 
  • позитивно – без неї неможливий повноцінний розвиток; 
  • негативно – це часто заважає цілеспрямовано й послідовно вести навчання й виховання; 
  • позитивно, але тільки тоді, коли вона погоджена з педагогом.
9. Учень не захотів виконувати завдання, переконуючи, що  він уже зробив це раніше. Ваші дії: 
  • скажете щось на кшталт: «Ну й не треба»; 
  • змусите виконати роботу; 
  • запропонуєте інше завдання.
10. Яка позиція, на ваш погляд, найправильніша?
  • дитина має бути вдячною дорослим за турботу про неї;
  • якщо учень не усвідомлює турботи про нього, це його справа, колись пошкодує;
  • педагог має бути вдячний учням за їхню довіру й любов.
 
Танько, рбдт, педагогічне, СПІЛКУВАННЯ
КОМЕНТАРІ
Віра • 11:38, 03.02.2016
Досить тривожна ситуація. Більше 36 відсотків опитуваних спілкуються з вихованцями засобами авторитарного стилю. Тож колективу, зокрема психологу, є над чим працювати.

Можливо вас зацікавить: