Головна » Каталог статей » Сценарії » 23.01.2012 РБДТ
Сценарій Великоднього свята
01.09.2014
На сцені стіл, лави; на столі, на вишитому рушнику: кошик з паскою, мисочка з писанками, свічки.

У залі присутні вихованці та керівники гуртків, запрошений отець Михайло, настоятель Свято-Іллівської церкви м.Іршава.

ВЕДУЧА:
Віковічно славним буде  цей Великий день:
«Будьте люди, а не юди!» - кличе до людей.
Це Христос нас всіх благає на своїм хресті,
Помирає й призиває жить по совісті.   
Жити по законам Божим, жити без гріха,
Тоді кожен день  погожим стане для життя.
Тому кожен рік весною, як все ожива,
Божий син своєю кров’ю   з нас гріхи зніма.
А ми, люди-християни, віримо у це
І до господа волаєм: «Прости нас за все!»
Під час посту великого – в смутку, у журбі.
А в чудесне Воскресіння – осанна тобі.
Від Вербної і до Пасхи – цей короткий путь
Вам ми хочем показати і ославить тут.

I.«ВЕРБНА НЕДІЛЯ»

ВЕДУЧА:
Вся в котиках, пахуча і зелена.
В неділю Вербну вербочка зелена.
Вона для нас усіх символізує.
Прихід Ісуса в місто й Алілуя.

ІСУС  В ЕРУСАЛИМІ
(історична довідка від отця Михайла).

1.
Не я б’ю – верба б’є,
За тиждень – Великдень
Недалечко – красне яєчко.
Будь здоров, як вода,
Будь багат, як земля,
І будь плідний, як лоза.

2.
Освячені гілочки верби несуть на могили покійникові, кладуть за образи, взагалі тримають в домі як «помічників від недугів, грому». 

3.
Це вже весна наводить лад усюди:
Поля, ліси зі сну твердого будить.
В гаях бринять пташат веселі співи,
Сміється серце радісне, щасливе.
В траві зеленій сходять перші квіти,
То як же нам весні воскреслій не радіти.

Пісня «ВЖЕ СОНЕЧКО ПРИЙШЛО» /сл. Ю.Шипа, муз. М.Попенка /

ІІ.«ПЛАЩЕННИИЦЯ»
           
ВЕДУЧА:
          Вербна-цвітна неділенька вербою махала,
        Що за тиждень вже Великдень усім нагадала.
        Тож не мали понеділок з вівторком спочити.
        Ще й в середу вимітали з хати всі порошинки.
        Четвер «Страсті» прочитав в смутку та в жалобі.
        А п’ятниця – при Господнім гробі.

Пісня «СТРадательна МАТИ» (народна)

Вірш "Як Ісус умирав на хресті”

Як Ісус умирав на хресті,
Янголята ридали святі.
Сум упав на людей і природу.
І Йордань скаламутила воду.
І зів’яли квітки серед трав,
То Христос на хресті умирав...
Як умер Син Божий на хресті,
Землю вкрили тумани густі,
День у ніч обернувся, а з хмари
Грім вогнем спалахнув і ударив –
Темінь ночі надвоє роздер...
То Ісус на Голгофі умер.
Як ховали в могилу Христа,
Зажурилися села й міста,
Вітер вив, завивав понад полем,
В гаю пальми згиналися болем,
Плакав дощик немов сирота,
То ховали в могилу Христа.
Як Ісус із могили  воскрес,
Засміялося сонце з небес,
Заспівали пташки у діброві,
Сум розвіявся з вітром і щез,
Всі сказали: "Христос воскрес!”.

Пісня "Чи ти був на Голгофі” (виконує фольклорний гурток)

ВЕДУЧА:
Тож в п’ятницю велику без різниці
Спішим святій вклонитись Плащенниці. 

Історична довідка

Полотно-Плащенниця, в яку був обгорнутий після смерті Ісус Христос, має дуже цікаву історію.

В той період, коли християнство переслідувалось, свята Плащенниця зберігалась віруючими таємно. Далі вона знаходилась у візантійських імператорів, але довгий час не показувалась народу. З якого часу свята Плащенниця стала предметом народного поклоніння достеменно не відомо. Але у ХVII ст. святий Іоанн Дамаскін в одній із своїх праць дає нам зрозуміти, що свята Плащенниця, наряду з іншими "тварными вещами”, через які і вяких Бог створив наше спасіння”, як то гора Сінай , Віфлеємські ясла, свята Голгофа, дерево хреста, гробний камінь та інші, вже тоді була предметом поклоніння. Після 4-ого хрестового походу у 1202 році, коли хрестоносці розгромили Візантію, Плащенниця була перевезена в Європу. Спочатку вона зберігалась як  особиста власність у Франції, а в кінці XVII ст. герцоги Савойські перевезли її в Італію в м.Турин, де це святе полотно зберігається й донині в часовні, в скляному ящику.

Що ж таке Плащенниця? Це тонка льняна тканина довжиною 4м 36см і шириною 1м 10см. На її пожовклій від часу поверхні є коричневі і червоно-багряні плями. Своїм розташуванням вони створюють форму людського тіла спереду і ззаду.

У XVII ст., коли людству була ще не відома фотографія, деякі історики піддавали сумніву достовірність святої Плащенниці Спасителя.

Та в 1898 році, 1 травня, з дозволу італійського короля Гумберта під час виставки релігійного мистецтва в м.Турині свята Плащенниця була сфотографована. Результат шокував усіх: темні плями на полотні стали світлими на фотоплівці, тобто Плащенниця виявилась негативом, а фотоплівка - позитивом прекрасного лиця.

Після цього свята Плащенниця стала предметом наукового дослідження найкращих науковців і спеціалістів з фізики, хімії, археології, анатомії, живопису, історії, фотографії та ін.. 
В результаті напруженої роботи у 1901 р. Плащенниця офіційно була визнана оригіналом, тобто справжнім полотном, в яке було обгорнуте тіло Господа нашого Ісуса Христа.

Але і після цього деякі вчені сумнівалися. І в 1931 р. спеціаліст-фотограф останній раз фотографував святу Плащенницю. Знімок був збільшений і досліджений. Після копіткої праці ще раз підтверджена достовірність святого полотна. Істориками було також доведено, що саме тіло Ісуса Христа  як історичної особи лежало у цій Плащенниці. Причому це стверджували люди не тільки православно-віруючі, а навіть невіруючі. Якщо говорити сучасною мовою, то цим вченим «не замовили» дослідження святої Плащенниці хтось із церковнослужителів, тобто вони не були зацікавленими особами.
Отже, Плащенниця Христова – це не тільки одна з головних святинь християнського світу, але особливої сили і значення документ. У ньому Господь ніби знову являє свої слова, які сказав невіруючому апостолу Фомі: «пріиди, и виждь, и осяжи; и не буди невъренъ, но въренъ»

Учень.
Біля хреста ти спинись, 
Зніми свою шапку.
До Ісуса поклонись
За любов і ласку.
За гріхи мої, твої
Йшов він на розп’яття
Його славте на землі,
Сестри і всі браття.
Йду до церкви кожен раз
На хресну дорогу.
Він віддав життя за нас –
Йду молитись Богу.
В мене серце все щемить
За безвинні руки,
На хресній дорозі Ісус
За нас терпів муки.

ВЕДУЧА:
        В п’ятницю в сердечній тузі
        За Йсусом сумуєм,
        В колі рідних чи то друзів
        Писанки малюєм.

ЛЕГЕНДА ПРО ПИСАНКИ

Забажала Божа Мати Сина Йсуса рятувати,
Як взяли його на муки фарисеї, люті злюки.
Полотенце десь дістала і яєчка нав’язала.
До Пилата йде в палати,  ласки синові благати.
Стала мирно на порозі – серце билося в тривозі…
І ридали очі-зорі в материнськім лютім горі.
- Він не винен, ясний пане!  Чи зробив щось зле, погане?!
Не дозволь його вбивати – я прошу тебе, Пилате…!
Відповів Пилат погрізно: "Мати, ти прийшла запізно!
Все дарма! Тієї ночі смерть йому закрила очі… "
Мати зойкнула, збіліла, похитнулася, зомліла…
Защеміло болем серце, з рук упало полотенце.
А яєчка розгубились, по підлозі покотились.
І, вдаряючись об камінь, поробились Писанками.
Наче квіти, наче зорі, в пишні вбралися узори.
Кольорами засіяли, мов веселка через хмари.
Стрепенувсь Пилат із дива : «Мати, мати нещаслива!
Вірю син твій – Бог обнови, не хотів його я крові!»
Писанки, мов пишні квіти, розкотилися по світу –
Люди їх збирати стали, Бога Сина прославляли.

ІІІ.«ПИСАНКИ»

        Вірш  "Котилася писаночка”
        Котилася писаночка згори на долину,
        Прикотилась простесенько до нас у гостину.
        А за нею йде Великдень, несе білу паску,
        Дзвонить в дзвони, розсипає радощі і ласку.

Вірш  "Я з-за столу не вставала”

Хтось придбає писанку
Гарну, як наш світ.
Все на ній написано:
Кольори і цвіт. 
А моя матусенька –
Майстер писанок,
Писачок малюсінький
В неї, як гачок.

Пісня  «ПИСАНКИ»  /сл. С.Жупанина /

Про писанки ,способи їх виготовлення, символіку, регіональні відмінності, призначення розповідає  Микита Любов Борисівна, керівник студії образотворчого мистецтва «Боржавська фантазія», член Національної спілки художників.
           
/проводиться конкурс на кращу писанку/

IV.«ВЕЛИКОДНЯ СУБОТА»

ВЕДУЧА :
Нині всі беруться до роботи,
Бо ж настала вже Великая Субота.

1 дівчина
    
        Вже там, у кухні, щось матуся варить,
        Мішає, місить, і пече, і жарить.
        Їй помагає з сил усіх Оксана,
        Щоб не втомилась матінка кохана.
        З-під їхніх рук – погляньте лиш, як ласка,
        Виходить з печі Великодня паска,
        За нею торт, і маківник рум’яний,
        Пиріг із сиром, коржик на сметані.
       
2 дівчина
    
        Тим часом Віра й Аня не дармують,
        Наводять лад, стирають, порядкують:
        Змивають вікна, двері і підлогу
        Ще й брата Васю кличуть на підмогу.
        «Як хочеш, брате скуштувати паску,
        Стирай ретельно, не роби нам ласки.»
        Стирає Вася, аж прип’яв запаску,
        Чекає на Великдень і на паску.

ВЕДУЧА :
Ось так стрічають хлопці і дівчата,
Прихід великого і радісного свята

3 дівчина
   
        В кімнаті стіл, на ньому скатерть біла.
        Та сама, що її бабуся шила.
        Бо мама й тато хочуть, щоб у свята
        Згадалась рідна, хоч далека хата.

4 дівчина
Щоб все було так, як колись бувало,
Коли за стіл уся сім’я сідала,
Щоб їм причувся, мов тужливий спомин,
Далеких дзвонів Великодній гомін.

5 дівчина
В суботу тато покладе на кошик,
І паску, й яйця , й писанки хороші.
Та що б іще у кошик положити
Щоб не забути, й в церкві посвятити?

Міні-вистава «У ВЕЛИКОДНЬОМУ КОШИКУ»

ВЕДУЧА:
В ніч на неділю йдем на полуночне
І церкву тричі довкола обходим,
Біля дверей спиняємсь опівночі
В славу Христу Воскреслому заходим
У церкву, де продовжуєм велично:
«Христос Воскрес!» і буде жити вічно!
«Христос Воскрес! Воістину воскрес!»

V.ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ

Історична довідка    

Великдень, як і Різдво, а з ними і день святого Юрія поділяють у своїй основі сонячний характер, тобто пов’язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. Великдень ще називають Пасхою, бо за старим Завітом в цей день ізраїльський народ освячував хліб на честь звільнення від єгипетської неволі. Пасха в ізраїльтян була прообразом звільнення люду від гріхів, які звершив Христос. На Вселенськім соборі у Нікеї у 325 р. було вирішено, що пам'ять воскресіння Христа мають святкувати у першу неділю по веснянім повнім місяці. Таким чином, Великдень припадає найраніше 7 квітня, а найпізніше - 17 травня.
У католицькій церкві відзначають усі свята за старим стилем, тому, ці дати відповідно зміщують на 13 днів раніше.

Отже, Великдень, у своїй першооснові – це свято весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. Як християнське свято, Воскресіння є в ряду першорядних і знаменує воскресіння Ісуса Христа на третій день після його розп’яття на хресті. В цей світлий і надзвичайно радісний день відбуваються урочисті Богослужіння з обходами навколо церкви під безперервний дзвін.

«Христос воскрес із мертвих»
1. Сир, масло і паску додому несем.
Куштуйте, будь ласка, свячене усе!

2. Христос воскрес! Радієм нині.
Бог дав щастя всій родині.
Бог дав радість нам з небес!

3. Радуйтеся, божі люди,
Хай між вами згода буде,
І осяє любов Божа,
Чиста, мила, як цвіт рожі.
(всі)    Христос воскрес! Воістину воскрес!

4. Гаївки, співаночки злинуть до небес,
Ігри, забавляночки – вже Христос воскрес!

Фольклорний гурток проводить традиційну гру.

Вірш Л. Глібова «НА ВЕЛИКДЕНЬ»

Мов писаночка, серце розцвіло
Душа парить, неначе дим кадила.
До Господа на молитовних крилах –
То людство до Великодня дійшло.
Вставаймо, люди, йдімо до Христа!
Нехай нічим нас світ цей не сполошить,
Пасхальним дзвоном про спасіння дзвонить.
В подяках людських дивна ніч свята.
Вкраїнонько воскресла і святкова,
Як тебе любить Бог, таку святу,
Лиш вірна будь воскреслому Христу,
Тій Божій благодаті і любові.

Пісня «ЦЕЙ ДЕНЬ»   /виконує  вокальний ансамбль/

Цей день Господь нам вишній дав,
То день святий, великий.
Спаситель наш із гроба встав
І царствує нам навіки.

Приспів:
Чудо, чудо із чудес –
Істинно Христос воскрес!

Цей день – то радість людям всім,
То божий день вітаймо.
Кріпімося десь і веселім,
Побідну піснь співаймо.

Приспів.
Життя нам Бог з любові дав усім,
Дарує всю провину.
І ми друг друга обнімім,
Любім свою родину!

Приспів.
        Цей день – прощення всіх гріхів,
        Тож разом ся братаймо,
        Забудьмо ненависть і гнів,
        А миру піснь співаймо!

Приспів.
1. Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує божий дар,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.

2. На нас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес,
Збираймось, діти, всі співати:
(всі) Христос воскрес! Христос воскрес!

ВЕДУЧА:
Я ж відповім:
«ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!»
І де б не був я – ти мене почуєш
І Великоднє сонце із  небес,
Тебе за мене ніжно поцілує.
Переглядів: 7997
Автор: Глушко В.І.
сценарії, Глушко
КОМЕНТАРІ
avatar