| Головна » Каталог статей » Статті наших авторів |
Розвиток творчої особистості в умовах позашкільної освіти
28.01.2013 |  9927 | Статті наших авторів | Автор: Глушко В.І. | |
 Питання розвитку творчої особистості не є вчорашнім, нинішнім чи завтрашнім. Воно є постійним для суспільства в цілому і для освіти зокрема. Змінюється лише динаміка його гостроти: чим проблемнішим є суспільство, тим воно гостріше і тим важливіша роль у ньому віддається нам, позашкільникам. У листі МОНмолодьспорту від 28.08.12 року «Про методичні рекомендації з питань позашкільної освіти» зокрема йдеться:«Створювати додаткові умови для самовизначення, саморозвитку, самореалізації особистості, формування моральних якостей у дітей та підлітків, соціально-громадського досвіду; сприяти професійній орієнтації, розвитку творчих здібностей – такі завдання сьогодні покладає держава на систему позашкільної освіти.
Основними завданнями навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах у 2012-2013 н.р. залишаються: забезпечення безперервності та наступності навчання і виховання; гармонійне поєднання інтересів особистості, суспільства, держави у питаннях творчого та інтелектуального розвитку дітей і молоді; спрямування педагогічних технологій, інноваційних процесів на особистість дитини, на розкриття її здібностей, на задоволення інтересів і потреб у самовизначенні, на орієнтацію підростаючого покоління на здоровий спосіб життя.
Педагоги покликані сприяти соціальній адаптації особистості у реальному житті, у відкритій системі соціалізації і розглядаються як найбільш демократичний та гнучкий засіб залучення сім'ї до співпраці у вихованні та розвитку дітей і підлітків.»
Я далека від думки, що це просто слова або високі гасла – це насправді наша робота: щоденна, непроста, малооплачувана, але матеріально витратна, часто морально-виснажлива, зате така необхідна особливо у наш час.
Усім добре відомо, що до позашкільної освіти залучаються діти різних вікових, соціальних категорій і з неоднаковим рівнем розвитку: розумового, фізичного, особистісного. Наш колектив уже багато років особливу увагу приділяє роботі з обдарованими дітьми.
Кажуть, що усі діти народжуються з якимось даром. Наше завдання його побачити і розвивати. Завдання дитини – бути активним у процесі розвитку. Спочатку розберімося, що ж таке творча активність? За визначенням, це особистісне утворення динамічного характеру, що є комплексом інтелектуальних, емоційних, характерологічних властивостей, які дозволяють особистості продуктивно використовувати творчість у будь-якій діяльності. Розвиток творчої активності – процес прогресивних змін у часі і просторі, що відображається у кількісних, якісних і структурних перетвореннях особистості як цілісної системи і полягає в керованому розвитку її творчих здібностей та інтелекту на основі пробудження інтересу до творчої діяльності, оволодіння методами творчого здобуття знань, формуванням індивідуального стилю творчої поведінки.
У позашкільній діяльності дитина не просто відтворює те, що засвоює. Завдяки своїй унікальності і неповторності, вона розвиває, доповнює знання та навички, вдосконалює їх. Саме в цьому полягає закон творчої поведінки і методики позашкільного педагогічного процесу, яка будується на обов’язковому заохоченні різнобічного творчого самовиявлення школярів, багатстві вражень, створенні оптимальних особистісних стосунків, котрі є джерелом продуктивної творчої діяльності дитячої спільності. Тому принципове значення має розгляд позашкільного педагогічного процесу як цілісної системи безперервної освіти, формування її у специфічних умовах життєдіяльності – у сфері дозвілля.
Позашкільні установи мають яскраво виражену специфіку впливу на особистість дитини. Передусім, це добровільність і право вибору занять, різноманітність і альтернативність спілкування як з однолітками, так і з педагогами, керівниками гуртків, клубів чи студій, диференційованість за інтересами та захопленнями, унікальні можливості щодо інтелектуального та творчого становлення. Незважаючи на те, що позашкільні заклади є складовою державно-суспільної освіти та виховання дитини, вони мають певну автономію і становлять самостійну систему виховання, навчання та освіти школярів у вільний час. На жаль, це стосується і фінансування (горезвісний «другий кошик»).
У ряді досліджень доведено, що у позашкільних закладах створені найбільш сприятливі умови щодо розвитку творчого потенціалу особистості, її задатків та здібностей. Зокрема, як зазначає доктор педагогічних наук Тетяна Іванівна Сущенко, виховний потенціал позашкільного закладу зумовлений такими факторами і обставинами:
При цьому головною метою позашкільних закладів є забезпечення потреб у творчій самореалізації, здобуття додаткових знань, умінь та навичок за інтересами та вибором.
Більшість вихованців, що займаються у нашому закладі – школярі молодшого віку. Ефективність роботи щодо розвитку творчих здібностей саме в молодших школярів залежить від дотримання ряду умов. Передусім, завдання, які пропонуються їм, повинні бути спрямовані не лише на відпрацювання правила або алгоритму, а містити і такі компоненти, які вимагають здогадки, нестандартного підходу, творчого мислення тощо. З цією метою бажано запропонувати дітям завдання, котрі мають декілька рівноцінних і загальноприйнятих вирішень. Виконуючи такі завдання, дитина має можливість переконатися, що їх розв'язання в ряді випадків може мати кілька варіантів. Отже, виконання такого роду завдань дозволить розвити творчий підхід, самостійно приймати рішення у використанні того або іншого прийому чи засобу. Тобто у школярів поступово виробляється творчий стиль діяльності, здійснюється розвиток уяви, здатність втілювати свої задуми в реальність.
Найбільша роль тут відводиться нам, педагогам – керівникам гуртків. Навчально-виховний процес слід насичувати такою творчою діяльністю, яка б сприяла повному задоволенню і розвитку пізнавальних можливостей молодших школярів, надавала їм максимальну свободу для творчого просування, пробуджувала прагнення цікаво провести дозвілля, тобто він повинен передбачати органічне поєднання нашої професійної діяльності з творчими намірами і діями дітей в єдиному пізнавально-творчому процесі. Переживання успіху, в той же час, викликає позитивне ставлення до творчої діяльності, сприяє набуттю певного життєвого досвіду, навичок самостійної діяльності і поведінки, більш чіткого усвідомлення загальної і часткової цілі. Внаслідок цього з'являється свідоме прагнення до самоосвіти, самовдосконалення, самоаналізу, набуття відповідних вмінь та навичок щодо творчого розв'язання проблем, не зупинятися на півдорозі, тобто поступово здійснюється становлення тих властивостей і якостей, які є складовими творчих здібностей особистості. Тому не перестаю нагадувати про необхідність використання на своїх заняттях різних вправ і педагогічних прийомів, що пропонує нам методика А.Гріна «Конструктор занять», яку педагоги-новатори активно використовують на своїх заняттях.
Важливо допомогти молодшому школяреві пізнати себе, свої здібності, нахили. І саме впровадження ідей гуманізації в практичну діяльність позашкільних закладів з орієнтацією на творчу обдарованість дитини – основний шлях вирішення цього питання. Тому поряд із формуванням національної самосвідомості, оволодінням дітьми засобами рідної мови, історії, культури, мистецтва, народних традицій і звичаїв у центр уваги педагогічних працівників позашкільних закладів повинна бути поставлена проблема своєчасного виявлення обдарованих дітей шляхом ранньої і поетапної діагностики, використання стимулюючих засобів щодо розвитку їхніх творчих потенційних можливостей.
Розвиток творчої активності дітей старшого шкільного віку переходить у процеси вищого рівня – пошукової, дослідницької та експериментальної роботи. Вони будуть ефективним, якщо така робота здійснюється у тісній взаємодії школи та позашкільних навчальних закладів. Це співробітництво обопільно корисне: практична творча діяльність, яку здійснює особистість у гуртку, творчому об'єднанні позашкільного навчального закладу, стимулює її пізнавальну та творчу активність і вимагає наявності теоретичних знань, здобутих під час навчання у школі; загальноосвітня школа зацікавлена у найширшому використанні теоретичних знань у практичній діяльності, на основі якої діти переконуються у їх істинності, і що сприяє їх інтелектуальним та творчим здобуткам.
Найвище ж досягнення будь-кого з педагогів я би виокремила трьома пунктами:
Цього щиро бажаю нам і всім позашкільникам нашої країни. | |
| КОМЕНТАРІ | |
