Головна » Каталог статей » Статті наших авторів РБДТ
​Нарада як одна із форм прийняття колективного рішення
23.10.2014 | 1287 | Статті наших авторів | Автор: Глушко В.І.
Для сучасного розвитку управління в освіті характерна його інтеграція із загальною теорією та практикою. Отож, зрозуміло, що управляти на інтуїтивно-емпіричному рівні в ХХI столітті неприпустимо.

За вказаною адресою: www.scritub.com, можна знайти матеріал для керівників освітніх закладів, які цікавляться сутністю і оновленнями управлінських процесів. Зокрема, там йдеться про проведення нарад. Особисто мене зацікавила нарада-коучинг, тому надам про неї витяг із цієї статті.

Значних результатів в управлінні освітнім закладом можна досягти застосовуючи у роботі коучинг (coaching – "наставляти, тренувати, надихати"). Коучинг продовжує вдосконалюватися і при відповідній практиці та зусиллях дає вражаючий результат. Коучинг називають професією ХХI століття, він завойовує все більше прихильників, тому що служить для розкриття потенціалу особистості з метою максималізації продуктивності й ефективності діяльності.

Основна відмінність коучингу полягає в тому, що керівник-коуч – це особа, яка створює психологічні передумови, що підвищують усвідомлення поставленого завдання та ролі підлеглого у процесі діяльності, формує відповідальність за отримані результати.

Усвідомлення полягає в розумінні ситуацій, зібраності, ясності світосприйняття тих фактів та інформації, яка може стосуватися справи пошуку нових можливостей досягнення поставлених цілей. Відповідальність базується не на підзвітності, а на можливості вільного вибору рішення.

Засобом формування творчої ініціативи і відповідальності за прийняті рішення є система запитань, які ставить коуч. Вони повинні починатися зі слів: що, коли, хто, скільки, яким чином тощо. Бажано, щоб запитання не починалось із слова чому, яке підсвідомо викликає захисну реакцію у підлеглого. За правилами коучингу запитання можуть бути об’єднані у чотири групи:
  1. Упорядкування цілей (короткострокові, середньострокові, довгострокові).
  2. Обслідування та оцінка поточної ситуації з точки зору розуміння реалій.
  3. Перелік можливостей, альтернативних стратегій та напрямків діяльності.
  4. Визначення того, що треба зробити, коли, кому, яким чином.
Запитання поділені за цим принципом.

Перша група запитань служить для визначення цілі коучингу, причому ціль повинен встановити той, кого навчають. Визначаючи цілі, ми повинні з’ясувати поточну ситуацію. Найважливішим критерієм для дослідження дійсного положення справ є об’єктивність. Усвідомлення являє собою сприйняття речей такими, якими вони є насправді.

Метою фрази "список можливостей і альтернативних стратегій" є не знаходження "вірної" відповіді, а обґрунтування найбільшого числа альтернативних дій. Кількість варіантів у даному випадку важливіша, ніж якість чи придатність кожного з них. Процес стимулювання мислення так само важливий, як і сам список альтернатив, оскільки він створює творчий потік сутностей. На цій широкій базі творчих можливостей будуть обиратися найвірніші. Метою цієї заключної фази в послідовності коучингу є перетворення обговорення на рішення. Це – вироблення плану дій для використання чітко визначених вимог.

Нарада, проведена з елементами коучингу, дає свої результати, у підлеглих з’являється мотивація діяльності, а також творче вирішення проблемних ситуацій.

За таким принципом будувалася нарада керівників гуртків нашого закладу на тему: «Формула успіху керівника дитячого колективу». Проходила вона у кілька етапів. На першому, організаційному, - усі учасники поділилися на групи наступним чином: 
  • керівники гуртків І-го року роботи;
  • керівники гуртків ІІ-го і ІІІ-го року роботи;
  • керівники гуртків з досвідом роботи 4 роки і більше;
  • керівники гуртків, що атестуються;
  • керівники гуртків-новатори.
Ця форма – робота в групах – була збережена до кінця наради.
 
Одразу  після оголошення теми і кінцевої цілі даного питання наради коучем використаний прийом «мозковий штурм». Тож усі групи отримали однакове завдання: «якими якостями, на їхню думку, має володіти керівник гуртка дитячого колективу, аби бути успішним?», для обговорення і запису якого вони мали 5-7 хвилин. Далі представник кожної з груп озвучив їхню думку.

Наступний етап, запропонований коучем, це виклад за допомогою презентації матеріалів відомих педагогів і психологів з даної проблеми. У ньому брали участь коуч і його асистент (практичний психолог). Учасники лише сприймали інформацію.

Четвертий етап проходить уже у вигляді дискусії. Усі групи долучаються до обговорення почутого, аналізують, спів ставляють з думками груп, роблять висновки, в тому числі умовно малюючи портрет «неуспішного педагога». Тривалість дискусії – 15 хвилин.

У закладі впродовж багатьох років фіксуються результати участі наших вихованці у різного рівня конкурсах, фестивалях, змаганнях тощо. Назвемо його «рейтинг вихованця». У кінці навчального року всі бали за визначеною шкалою підсумовуються, і таким чином ми визначаємо не лише найуспішніших вихованців, але й наставників, які за цим критерієм є найкращими в закладі. Отже, п’ятим етапом стало висвітлення результатів рейтингу вихованців - наставників. Цей етап дозволив учасникам не лише теоретично, але й реально наблизитися до вирішення поставленої цілі – написання формули успіху, оскільки їх якості також були виписані ще на другому етапі наради групою, яка складалася з директора і методистів установи. 

Тож заключний етап вимагав співставлення «умовного успішного наставника» з «реальним успішним наставником» і власне виведення формули успішного керівника дитячого колективу. Ось якими психолого-педагогічними якостями, на думку нашого колективу, має володіти успішний керівник гуртка:
  • любов до педагогічної праці
  • відповідальність
  • креативність
  • дидактичні здібності
  • професійна майстерність
  • гуманність
  • самовладання
  • високі моральні якості
  • наполегливість
  • емпатія 
Коучинг тривав 60 хвилин, усі його учасники мали змогу проявити свою активність, висловити власну думку, бути почутим. Така форма проведення нарад, гадаю, приживеться у нашому закладі. А найважливішим її результатом є кінцеве розуміння педагогами, що прагнути до успіху необхідно, адже це є важливим стимулом у житті.
 
​Нарада, Глушко, колективне рішення, коучинг, рбдт
КОМЕНТАРІ

Можливо вас зацікавить: