Головна » Каталог статей » Статті наших авторів РБДТ
Частина ІV. Водний велет і цілющі закарпатські джерела
16.06.2016 | 1110 | Статті наших авторів | Автор: Глушко В.І.
Про природні багатства Срібної землі годі й говорити – ми тут живемо і знаємо. А чи бачимо, чи осмислюємо, який дар маємо від народження? Подорож, яка тривала всього два дні, ні, не змінила мене, - але заскрінила в мені назавжди те, про що я чула багато разів, але не бачила – тому й не відчувала. 

Про наближення до нього, цього водяного велета, ми почули невдовзі, як вранці 11 червня група рушила пішки від готелю. Досвідчені колеги-туристи знали, чому саме вранці треба рушати – наплив гостей починається десь о десятій. Тож ми піднімалися по рівній асфальтованій дорозі, милуючись квітучими кульбабами, високими ялинками паралельно невеличкій річці, яка текла нам назустріч (тоді я не розуміла, що цей потічок – його води).

Розмовляючи поміж собою, пропускаючи поодинокі машини, я чула дедалі чіткіше дивний звук, який не припинявся, а лише посилювався. Згодом ми дійшли до шлагбауму (плата за вхід на територію водоспаду), пройшли повз ятки з напоями, медом, травами і всякою сувенірною всячиною і моїм очам відкрився перший невеличкий каскад, а далі за мостиком – другий і ось вже сам Шипіт (!) Несамовитий рев води змушував говорити голосно або ж мовчати і просто дивитися на нього. Кілька нас сміливо піднялися на біль-менш безпечний валун – поближче до його верхівки. Тут приємно зволожували бризки чистої гірської води, яка зривалася з чотирнадцятиметрової висоти. Неймовірне видовище!!! Ось вона – прекрасна, але сила природи! Описати емоції, які відчуваєш біля такого водного велета, важко, але забути їх неможливо.

Це вже потім я переглянула інформацію про закарпатський водоспад Шипіт, який входить до числа семи природних чудес України. Тож поділюся з усіма.

Хто читав попередні частини, розуміє, що він знаходиться поблизу села Пилипець Міжгірського району на північних схилах Полонини Боржави. З підземного джерела на горі Великий Верх (1598м) бере свій початок невеликий потічок Плошанка, який стікає униз ущелиною і спадаючи з 14-метрової висоти перетворюється на ревучого велета. Милуватися його каскадами можна будь-якого сезону: взимку річка не замерзає повністю, тому можна спостерігати, як кришталевий потік зривається зі скель. Підійти до водоспаду можна і зверху, можливо тоді ти не відчуватимешся таким слабким і беззахисним перед його силою. Ми  відвідали Шипіт у його повноводдя, оскільки на схилах Гемби тануть сніги, які наповнюють потік.

Досхочу намилувавшись і зробивши кількадесят фотографій?, наша група спускалася вниз до бази. Дорогою ми з колегою нарвали добрий оберемок сонячних квіток – кульбаб, з яких уже в автобусі сплели гарний вінок. Усі були в гарному настрої, у доброму гуморі, як кажуть, на позитиві. По дорозі додому кілька разів ми зупинялися набрати мінеральної води, яка там просто стікає, утворюючи великі бурі калюжі. Про кількість вуглекислих мінеральних джерел у нашому краї, гадаю, не варто писати. Лише у трьох родовищах Міжгірського району кількість мінеральної води обчислюється мільйонами тонн. Тому трохи інформації про ті, які ми куштували.

Мінеральна вода Келечинська. Вона ще в 1876 році наводиться у переліку 234 відомих мінеральних вод Закарпаття. Ця вода не тільки насичує організм цінними елементами – залізом, кальцієм, магнієм, марганцем, але й допомагає звільненню його від шлаків, токсинів та сечового піску. Келечинська мінеральна вода використовується для питного лікування.

Мінеральна вода Сойми. Аналогічних до соймівської мінеральної води в Україні нема. Це вода середньої мінералізації, гідрокарбонатно-хлоридна, натрій-кальцієва. Гази — вуглекислота та сірководень. ЇЇ лікувальні властивості як при зовнішньому використанні в купальнях, так і питному застосуванні були відомі населенню ще з XVIII століття.



В 1900 році після визначення хімічного складу соймівських мінеральних джерел цей район був визнаний курортною місцевістю. Свого розквіту курорт Сойми набув у 1910-1914 рр., проте в період Першої світової війни він був повністю знищений. Визначні лікувальні властивості мінеральної води Сойми зумовлені насамперед високим вмістом мінеральних солей, зокрема кальцію і магнію. ЇЇ призначають при захворюваннях шлунка.

Скуштували ми смачної води і у високогірному селі Вучкове (359 метрів над рівнем моря). Та не лише за водою ми зробили доволі великий гак – є там єдиний в Україні гейзер, котрий декілька разів на день б’є потужним струменем води, і ми хотіли це побачити на власні очі. На жаль, йому не були відомі наші бажання, тож, прочекавши більше години, ми відкланялися від цієї місцини (до речі, там колись вирувало літнє табірне життя школярів, але база знищена майже вщент ). Зате побачили ще одну цікавинку Вучкового – пам’ятник бджолі. Його було встановлено у 2006 році на території пасічницького господарства, майже в самому центрі села. Присвячується він чотирьом ученим, які займалися в цій місцевості вивченням знаменитої бджоли-карпатки, що вирізняється високим імунітетом, продуктивністю та працездатністю (бджола-карпатка – forever!).

… Відчуття такі, ніби виконала обов’язок. Поділилася з вами не лише інформацією, але й враженнями від двох звичайних травневих днів (хоча ні, другий – не зовсім звичайний: день мого одруження, тож вінок із кульбаб мав і свій підтекст). Сказати, що ми отримали море задоволення – нічого не сказати. Тож далі – лише фото, як щасливі миті, яка зупинилися.
 
рбдт, Глушко, цілющі джерела, Водний велет
КОМЕНТАРІ

Можливо вас зацікавить: