| Головна » Новини » 2015 » Травень » 10 |
| 1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо | |
10.05.2015 |  483 | Загальні новини | Автор: Глушко В.І. | |
 Під таким гаслом у нашому закладі пройшов виховний захід з нагоди перемоги над нацизмом і 70-річчя перемоги у Другій світовій війні, хоча сьогодні її вже нарікають німецько-радянською. Умовно розділений на дві частини, як і музейні експозиції, виставлені у залі для огляду.Перша – у пам’ять про загиблих і шану ще живих учасників ІІ світової війни. Вихованці нашого закладу зі своїми керівниками, старшокласники й учителі Ільницької ЗОШ-інтернат, гості, серед яких заступник голови райради П.П.Добромільський, міський голова С.С.Бобик, спеціаліст відділу освіти А.А.Андрішко, уважно слухали розповідь підпільниці Ганни Василівни Фечко, дочок покійних ветеранів подружжя Фоменків Тамари і Жанни, які подарували музею нагороди батьків. Директор нашого історико-краєзнавчого музею А.А.Світлинець прояснив слово «примирення», яке є одним з ключових у контексті з 8 і 9 травнем, адже стосується колись антагоністичних сил – УПА, воїнів Червоної Армії та інших країн, що були задіяні у ІІ світовій війні. На жаль, українці – одні з небагатьох народів світу, яким доводилося воювати один проти одного. На цю тему ми мали змогу переглянути й невеличкий фільм. Прикро, але ця трагедія продовжується і через 70 років. У війні на сході України знову йде братовбивство. І це була друга частина виховного заходу, до якої долучилися герої сучасної гібридної війни: добровольці Віктор Ільницький і Михайло Боднар, військовослужбовець ЗСУ Сергій Бугайцов і волонтер Ярослав Мешко. Деякі з присутніх дітей не очікували на таку зустріч, тому з захватом спостерігали за військовими і слухали їхні розповіді про службу. Було неабияк приємно, коли всі вони подякували дітям за щирі листівки, поробки, матеріальну та іншу допомогу, яку, перебуваючи на лінії вогню, так чекали і отримували через волонтерів. Захід не був заполітизований – а щирий і душевний. Звучали сучасні поезії від вихованок вокально-фольклорного гуртка, присутні дізналися про мак, про те, чому ця квітка є символом цих днів. Тоді ж піймала себе на думці, що в залі зустрілися практично чотири покоління – 94річна Ганна Василівна і 9тирічна Оксаночка… Хвилиною мовчання ми вшанували пам’ять загиблих в обох смертельних протистояннях – ціна миру для нас надто висока. Але як і тоді наші діди і прадіди перемогли фашизм, так і тепер – ми впевнені – хоробрі серця, непомірне прагнення волі і щастя на Богом даній землі, незламний патріотичний дух працелюбство подолають і рашизм. Ми обов’язково переможемо!     | |
|
| |
| КОМЕНТАРІ | |
|
| |
