рбдт іршава

В лютому в залі кінотеатру РБДТ відбувся черговий збір лідерів - вихованців гуртка РБДТ «Основи учнівського самоврядування».

На зустрічі з лідерами були: члени Національної спілки письменників і журналістів Кузан В.В. та Шкіря В.В., журналіст районки Ісак М.Д., методист управління освіти, молоді і спорту РДА Береш О.І., досвідчені філологи: Гецко Н.М. - заступник директора Іршавської гімназії і Попович К.Й. - вчитель української мови і літератури Іршавської ЗОШ №1 І-ІІІ ст.

Зустріч відбулася у формі круглого столу. Темою для обговорення стала проблема культури молодіжного мовлення.

Молодь - це майбутнє України. І сама культура молодих людей відображає культуру нашого суспільства як в даний час, так і в майбутньому. Тому перед нами постала гостра проблема мовного спілкування молоді. Русизм в українській мові, використання суржику, ненормативної лексики обкрадають мовний запас суспільства, роблячи його бідним, примітивним і здеградованим. Все нові і нові слова поповнюють запас ненормативної лексики нашої молоді, яка, мов губка, всмоктує в себе ці слова і одразу ж їх застосовує в своєму спілкуванні.

Молоді люди використовують у своєму лексиконі велику кількість нецензурної лайки як артикль для «зв’язки слів», для плавності мови «міцні» слова для хизування у середовищі, при приступах гніву чи навпаки в хвилини безмежної радості. Лихослів‘я можна вважати ознакою моральної недуги людини. Звичка використовувати ненормативну лексику це не безвинна звичка, а діагноз.

Ненормативна лексика є індикатором того, що з особою, яка її застосовує, відбувається щось негативне. І дуже сумно, що нецензурні вислови наших юнаків та дівчат вже нікого не дивують і не насторожують. Використання ненормативної лексики суспільством повинно сприйматися як патологія, як порушення внутрішнього спокою людини, що застосовує її, але, здається, навпаки її використання все більше звикається, вростається, і все більше суспільство з цим мириться.

Лиху звичку нецензурно лаятися дедалі частіше переймають жінки. Коли чути грубі, вульгарні слова з вуст жінок, то зникає бажання у чоловіка бути джентльменом у ставленні до цих представниць прекрасної половини: вставати в їх присутності, поступитися місцем у транспорті, пропускати вперед, спілкування з ними стає схожим на пусте перекидання словами в дещо напруженому, незадоволеному тоні. Уже більше 20 років безрезультатно ведеться боротьба проти русифікації та суржику нашої мови. Слова «кароче», «тіпа», «канєшна» так вкорінились у молодіжний лексикон, що тепер важко відрізнити суржик від рідної мови.

Припустимо, що якщо так продовжуватиметься далі, в нашу мову вкорінять новоспечені, спотворені тією ж молоддю слова, суржик, який вже настільки став рідним молодим людям, що молода особа, коли стане спеціалістом, не зможе висловити своєї думки, яка б адекватно сприймалась його колегами. Молодь думає цими словами, ними говорить, і, здається,  вже нічого в людини не насторожується, коли з її вуст лунає нецензурне слово. Отже, маємо проблемну ситуацію, коли виникає протиріччя між популярністю вживання ненормативної лексики і зменшенням в майбутньому її використання молодим поколінням. Проблемна ситуація тут розглядається в межах соціальної проблеми міжособистісного спілкування молоді в умовах сучасного суспільства.

У різні періоди розвитку суспільства розмовна мова відображає його стан. Про історію виникнення сленгу розповіла учениця 11 класу Іршавської ЗОШ №1 І-ІІІ ст. Нікітіна Андріана.

Учасники круглого столу обговорили також питання сленгових явищ у сучасній літературі, засобах масової інформації, учнівському середовищі.

В ході обговорення цих актуальних питань було зроблено висновки, що причинами збільшення частки жаргонізації мови сучасної молоді є: