- Намагайтеся запобігти виникненню думки про безнадійну педагогічну занедбаність того чи іншого учня. Вселяйте в собі віру, що «важкий» вихованець є потенційним носієм багатьох позитивних якостей. У ході контактів з такою дитиною виявіть доброзичливу зацікавленість, повагу, відкинувши можливе упереджене ставлення до неї.
- Уникайте хворобливої реакції на перші негативні прояви у поведінці «важкого» вихованця у ставленні до вас. Такі діти нерідко на початковому етапі спілкування з новим учителем, а тим більше молодим, схильні «випробувати» його.
- Зберіть інформацію про умови життя учня вдома, особливості спілкування в школі, поза її межами, з батьками. Та найголовніше — вивчіть джерела, причини, що призвели до морального захворювання учня.
- Будь-що намагайтеся відкинути стереотипічні знання про того чи іншого учня. Намагайтесь бути максимально об’єктивними в оцінці його особистісних якостей та вчинків. Виявіть доброту, чуйність, порядність, доброзичливість, щоб протистояти негативізму, з яким учневі доводиться зустрічатися у спілкуванні. Це й буде застосування методу «вибуху», який може сприяти досягненню добрих виховних результатів за порівняно короткий строк. Спрямовуйте на таку діяльність, за можливості,колег, батьків, учнів класу.
- У процесі спілкування з вихованцем не вдавайтеся до методів постійного контролю, гальмування, а застосовуйте прийом включення в такі види діяльності, які б відповідали його інтересам, уподобанням, рівню його активності.
- Помічайте найменші позитивні зрушення у поведінці і діях школяра, підкріплюйте їх своїм заохоченням, схваленням. Водночас не зосереджуйте увагу на негативних виявах у поведінці. Пам'ятайте, що погані звички долати важко. Лише поступове розширення кола позитивних дій має витісняти негідні вчинки.
- Постійно включайте вихованців у колективні справи класу, спортивної команди; давайте посильні доручення, підкреслюйте їх значення для успіху всього колективу.
- Систематично працюйте з батьками, щоб спільно забезпечити позитивний педагогічний вплив на важковиховуваного.
Звичайно, виправити асоціальні поведінкові аспекти вихованця важко але, все-таки, посильно кожному, якщо й справді прикласти до того хоча б якісь зусилля, бути зацікавленим у долі дитини. Адже педагог дуже часто може стати єдиним бар’єром, який стримує дитину від асоціальної поведінки та правопорушень. Часто лише освічений спеціаліст може вивести дитину з того мороку, в якому вона жила з тих чи інших причин, на світло, яке йменується – нормальне життя. |
962 | Психологічна служба | Автор: Танько Ю.Ю.
