| Головна » Каталог статей » Психологічна служба |
Соціометрія учнівського колективу
17.12.2015 |  28212 | Психологічна служба | Автор: Танько Ю.Ю. | |
| Учнівський колектив має певну структуру. А.С.Макаренко на основі тривалих спостережень і експериментів дійшов до висновку, що первинний колектив, який не розкладається на підгрупи, повинен складатися з 7-15 чоловік. Тому в класах, де 30 і більше учнів, функціонування колективу як первинного вимагає значної педагогічної роботи. У класі складаються мікрогрупи (3-7 чоловік), об'єднані спільними симпатіями, інтересами, діловими взаєминами. Це об'єктивне явище, і боротись за його викорінення – марна справа. Завданням вчителя/вихователя – уміло спрямовувати вузькогрупові інтереси на загальну користь. Адже розвиток дитини безпосередньо залежить від того, з ким він спілкується, яке коло і характер його спілкування. Поза спілкування формування особистості взагалі неможливо. Саме в процесі комунікування з іншими людьми дитина засвоює загальнолюдський досвід, накопичує знання, оволодіває вміннями і навичками, формує свою свідомість і самоусвідомлення, виробляє переконання, ідеали і т.п. Тільки в процесі спілкування в дитини формуються духовні потреби, моральні і естетичні почуття, складається її характер. Тож можна зробити логічний умовивід: психологічний клімат в учнівському колективі та характер комунікативної взаємодії між учнями – важливий фактор формування особистості школяра, наряду з навчанням та сімейним вихованням. Тому необхідно вивчати та аналізувати взаємовідносини між дітьми: їх симпатії та антипатії, мікрогрупи і т.п. Саме з вищенаведеною метою з вихованцями гуртків «Художній дизайн» (керівник Штумф Г.М.) і «Витоки» (керівник Поляк Я.В.) було проведено дослідження за допомогою методики «Соціометрія» (Ж.Морено). Завдання:
Щоб отримати повну інформацію про характер міжособистісних стосунків у групі, треба визначити ступінь взаємної симпатії/антипатії її членів. Зважаючи на це, критеріями вибору повинні були питання як позитивні (спрямовані на виявлення симпатії між людьми), так і негативні (спрямовані на виявлення антипатії). Оскільки міжособистісні стосунки завжди розгортаються у групі на двох рівнях – формальному та неформальному, то досліджувані повинні були здійснити вибір стосовно двох сфер – сфери спільної діяльності та сфери дозвілля. Групі було задано наступні питання:
Інтерпретація результатів Завдяки соціоматриці (сфера діяльності) ми можемо бачити всі вибори учасників. Кольорами позначено взаємні позитивні (синій колір) та негативні (колір червоний). Клітинки, які зафарбовані тим чи іншим кольором на перетині горизонтальних та вертикальних ліній, означають, що учасники вибрали один одного для виконання запропонованої діяльності. Наприклад, ми бачимо вертикальну нумерацію з лівої сторони таблиці – це ті, хто обирають, а горизонтальна нумерація зверху таблиці – ті, кого обирають. Отже, дивимось: №1 (по вертикалі) проводимо поглядом по рядку і бачимо, що зафарбована також клітинка, яка відображає учасника під номером 8. Колір – синій, знак – «+»,- це означає, що учень №1 вибрав учня №8 для виконання домашнього завдання разом. В свою чергу, №8 (по вертикалі) вибрав №1 також здійснення даного виду роботи. Тож ми маємо взаємний «+» вибір. Так само ми можемо простежити взаємно негативні вибори. Вибори односторонні – клітинки незамальовані з певним знаком («+» чи «-»), який відображає характер вибору. Наприклад, №4 (по вертикалі) вибрав №3 (по горизонталі). Знак – «+», що, ймовірніше, означає симпатію, прихильність в даній ситуації. Однак, №3 не вибрав №4, а вирішив виконувати домашнє завдання разом з №5. Це прямий приклад одностороннього вибору. Взагалі, аналіз виборів учнів за допомогою соціограми дає нам змогу визначити певні категорії учнів відповідно до їх соціального статус в представленій групі та сфері діяльності. А саме:
Нижче наведена таблиця «Соціоматриця» (сфера діяльності).   Ми чітко можемо бачити, що «ізольованих» дітей немає. Не було також досліджуваних, які відмовились зробити вибір. Є декілька учасників, які не отримали «-» виборів, це №21, 19, 16, 12, 3, 4, 5 та 6. Це, ймовірно, ознака неконфліктності дитини. Але в цьому ряді є ті, в кого лише 1 або 2 вибори, що говорить про її неповне прийняття в групі, інші гуртківці практично не звертають на них уваги. Також очевидними є мікрогрупи – гуртківці (в к-ті 3-5 осіб), в яких велика кількість взаємовиборів. Утворення мікрогруп – явище цілком нормальне, яку говорить про утворення мікроспільнот дітей за їх інтересами, симпатіями, вподобаннями і т.п. Але утворення мікрогруп може сприяти також і дестабілізації групової динаміки, тобто рівень загальногрупової згуртованості може знижуватись, що призводить до підвищення конфліктності, зниження ефективності діяльності (як індивідуальної так і групової), збільшення стресорів, що пов’язані з внутрішньогруповою взаємодією учнів. До прикладу, на даній соціограмі ми можемо бачити мікрогрупу, яка склалася з 3 осіб: №3, №4 та №5. Видно позитивні взаємні вибори вихованців(позначені синіми стрілочками). Доцільно буде визначити індекс загальногрупової згуртованості. Він визначається за наступною формулою: Cума nbg J = --------------- 0,5 n (n-1) Сума nbg – сума взаємних виборів,с 0,5 n (n-1) – число можливих взаємних виборів (кількість членів групи, що приймала участь у дослідженні). Отже, 33 J = -------- = 0.15 11*21 Оцінка згуртованості розташовується від 1 до 0 . Чим ближче до 1, тим вище рівень згуртованості групи. Показник доброї згуртованості групи 0,6 – 0,7. В нашому випадку показник індексу залишає бажати кращого. Адже кількість взаємних виборів дуже низька, велика кількість їх різнонаправлені, тобто певний учень вибирає іншого з знаком «+», а той, в свою чергу, не вибирає його,і, можливо, навпаки – вибирає зі знаком «-». Тому подальша робота буде спрямована на підвищення рівня згуртованості колективу та зменшення прояву негативного лідерства (як у випадку з №11). На стадії розробки знаходиться тренінг «Підвищення групової згуртованості» для покращення мікроклімату в групі. Також розроблені рекомендації керівнику гуртка для покращення стану групової динаміки, виходячи з результатів соціометричного дослідження. Звичайно ж, всі результати дослідження (з більш детальним аналізом) доведено до керівника гуртка. Разом з керівником узгоджується план подальшої роботи з даним учнівським колективом та заходи індивідуальної роботи з окремими вихованцями щодо попередження конфліктності та покращення мікроклімату. Поради керівнику для покращення психологічного клімату в учнівському колективі 1. Організація загальних колективних справ, спільних переживань:
| |
| КОМЕНТАРІ | |
