Головна » Каталог статей » Сценарії |
Великоднє свято
23.01.2012 | 12323 | Сценарії | Автор: Глушко В.І. | |
На сцені стіл, лави; на столі, на вишитому рушнику: кошик з паскою, мисочка з писанками, свічки.
У залі присутні вихованці та керівники гуртків, запрошений отець Михайло, настоятель Свято-Іллівської церкви м.Іршава.
ВЕДУЧА:
I.«ВЕРБНА НЕДІЛЯ»
ВЕДУЧА:
ІСУС В ЕРУСАЛИМІ (історична довідка від отця Михайла). 1.
2. Освячені гілочки верби несуть на могили покійникові, кладуть за образи, взагалі тримають в домі як «помічників від недугів, грому».
3.
Пісня «ВЖЕ СОНЕЧКО ПРИЙШЛО» /сл. Ю.Шипа, муз. М.Попенка / ІІ.«ПЛАЩЕННИИЦЯ»
ВЕДУЧА:
Пісня «СТРадательна МАТИ» (народна) Вірш "Як Ісус умирав на хресті”
Пісня "Чи ти був на Голгофі” (виконує фольклорний гурток)
ВЕДУЧА:
Історична довідка Полотно-Плащенниця, в яку був обгорнутий після смерті Ісус Христос, має дуже цікаву історію. В той період, коли християнство переслідувалось, свята Плащенниця зберігалась віруючими таємно. Далі вона знаходилась у візантійських імператорів, але довгий час не показувалась народу. З якого часу свята Плащенниця стала предметом народного поклоніння достеменно не відомо. Але у ХVII ст. святий Іоанн Дамаскін в одній із своїх праць дає нам зрозуміти, що свята Плащенниця, наряду з іншими "тварными вещами”, через які і вяких Бог створив наше спасіння”, як то гора Сінай , Віфлеємські ясла, свята Голгофа, дерево хреста, гробний камінь та інші, вже тоді була предметом поклоніння. Після 4-ого хрестового походу у 1202 році, коли хрестоносці розгромили Візантію, Плащенниця була перевезена в Європу. Спочатку вона зберігалась як особиста власність у Франції, а в кінці XVII ст. герцоги Савойські перевезли її в Італію в м.Турин, де це святе полотно зберігається й донині в часовні, в скляному ящику.
Що ж таке Плащенниця? Це тонка льняна тканина довжиною 4м 36см і шириною 1м 10см. На її пожовклій від часу поверхні є коричневі і червоно-багряні плями. Своїм розташуванням вони створюють форму людського тіла спереду і ззаду.
У XVII ст., коли людству була ще не відома фотографія, деякі історики піддавали сумніву достовірність святої Плащенниці Спасителя.
Та в 1898 році, 1 травня, з дозволу італійського короля Гумберта під час виставки релігійного мистецтва в м.Турині свята Плащенниця була сфотографована. Результат шокував усіх: темні плями на полотні стали світлими на фотоплівці, тобто Плащенниця виявилась негативом, а фотоплівка - позитивом прекрасного лиця.
Після цього свята Плащенниця стала предметом наукового дослідження найкращих науковців і спеціалістів з фізики, хімії, археології, анатомії, живопису, історії, фотографії та ін..
В результаті напруженої роботи у 1901 р. Плащенниця офіційно була визнана оригіналом, тобто справжнім полотном, в яке було обгорнуте тіло Господа нашого Ісуса Христа.
Але і після цього деякі вчені сумнівалися. І в 1931 р. спеціаліст-фотограф останній раз фотографував святу Плащенницю. Знімок був збільшений і досліджений. Після копіткої праці ще раз підтверджена достовірність святого полотна. Істориками було також доведено, що саме тіло Ісуса Христа як історичної особи лежало у цій Плащенниці. Причому це стверджували люди не тільки православно-віруючі, а навіть невіруючі. Якщо говорити сучасною мовою, то цим вченим «не замовили» дослідження святої Плащенниці хтось із церковнослужителів, тобто вони не були зацікавленими особами.
Отже, Плащенниця Христова – це не тільки одна з головних святинь християнського світу, але особливої сили і значення документ. У ньому Господь ніби знову являє свої слова, які сказав невіруючому апостолу Фомі: «пріиди, и виждь, и осяжи; и не буди невъренъ, но въренъ» Учень.
ВЕДУЧА:
ЛЕГЕНДА ПРО ПИСАНКИ Забажала Божа Мати Сина Йсуса рятувати, Як взяли його на муки фарисеї, люті злюки. Полотенце десь дістала і яєчка нав’язала. До Пилата йде в палати, ласки синові благати. Стала мирно на порозі – серце билося в тривозі… І ридали очі-зорі в материнськім лютім горі. - Він не винен, ясний пане! Чи зробив щось зле, погане?! Не дозволь його вбивати – я прошу тебе, Пилате…! Відповів Пилат погрізно: "Мати, ти прийшла запізно! Все дарма! Тієї ночі смерть йому закрила очі… " Мати зойкнула, збіліла, похитнулася, зомліла… Защеміло болем серце, з рук упало полотенце. А яєчка розгубились, по підлозі покотились. І, вдаряючись об камінь, поробились Писанками. Наче квіти, наче зорі, в пишні вбралися узори. Кольорами засіяли, мов веселка через хмари. Стрепенувсь Пилат із дива : «Мати, мати нещаслива! Вірю син твій – Бог обнови, не хотів його я крові!» Писанки, мов пишні квіти, розкотилися по світу – Люди їх збирати стали, Бога Сина прославляли. ІІІ.«ПИСАНКИ»
Вірш "Я з-за столу не вставала”
Пісня «ПИСАНКИ» /сл. С.Жупанина /
Про писанки ,способи їх виготовлення, символіку, регіональні відмінності, призначення розповідає Микита Любов Борисівна, керівник студії образотворчого мистецтва «Боржавська фантазія», член Національної спілки художників. /проводиться конкурс на кращу писанку/ IV.«ВЕЛИКОДНЯ СУБОТА» ВЕДУЧА :
1 дівчина
2 дівчина
ВЕДУЧА :
3 дівчина
4 дівчина
5 дівчина
Міні-вистава «У ВЕЛИКОДНЬОМУ КОШИКУ» ВЕДУЧА:
V.ВЕЛИКИЙ ДЕНЬ Історична довідка Великдень, як і Різдво, а з ними і день святого Юрія поділяють у своїй основі сонячний характер, тобто пов’язані із дохристиянською вірою в народження нового Сонця як божества, що є запорукою життя на землі. Великдень ще називають Пасхою, бо за старим Завітом в цей день ізраїльський народ освячував хліб на честь звільнення від єгипетської неволі. Пасха в ізраїльтян була прообразом звільнення люду від гріхів, які звершив Христос. На Вселенськім соборі у Нікеї у 325 р. було вирішено, що пам'ять воскресіння Христа мають святкувати у першу неділю по веснянім повнім місяці. Таким чином, Великдень припадає найраніше 7 квітня, а найпізніше - 17 травня. У католицькій церкві відзначають усі свята за старим стилем, тому, ці дати відповідно зміщують на 13 днів раніше. Отже, Великдень, у своїй першооснові – це свято весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. Як християнське свято, Воскресіння є в ряду першорядних і знаменує воскресіння Ісуса Христа на третій день після його розп’яття на хресті. В цей світлий і надзвичайно радісний день відбуваються урочисті Богослужіння з обходами навколо церкви під безперервний дзвін.
«Христос воскрес із мертвих» 1. Сир, масло і паску додому несем. Куштуйте, будь ласка, свячене усе! 2. Христос воскрес! Радієм нині. Бог дав щастя всій родині. Бог дав радість нам з небес! 3. Радуйтеся, божі люди, Хай між вами згода буде, І осяє любов Божа, Чиста, мила, як цвіт рожі. (всі) Христос воскрес! Воістину воскрес! 4. Гаївки, співаночки злинуть до небес, Ігри, забавляночки – вже Христос воскрес! Фольклорний гурток проводить традиційну гру. Вірш Л. Глібова «НА ВЕЛИКДЕНЬ»
Пісня «ЦЕЙ ДЕНЬ» /виконує вокальний ансамбль/
Приспів:
Приспів.
Приспів.
Приспів.
ВЕДУЧА: Я ж відповім:
| |
|
КОМЕНТАРІ | |